Чому Туреччина відмовилася брати участь у транспортуванні українського зерна
Думитру Удря
Напередодні офіційна Анкара оголосила про намір в односторонньому порядку припинити досягнуті раніше з Києвом домовленості про постачання до країн Азії та Африки українського зерна. Як стверджують турецькі джерела, це пов’язано з небажанням Туреччини йти на конфронтацію з Росією щодо цього питання. Незалежні аналітики схильні вважати, що йдеться про нову “геополітичну стратегію” команди Реджепа Тайіпа Ердогана.
Подібна позиція Туреччини здивувала не лише Україну. Ще кілька днів тому турецький лідер заявляв, що особисто він підтримує ідею продовження термінів так званої “зернової угоди”, через яку через протоки Босфор і Дарданеллу в низку регіонів вирушали сотні тисяч тонн української пшениці та ячменю. Тоді Ердоган наголошував на тому, що його країна стане гарантом відповідних операцій.
Мабуть, щось пішло не так. Вже сьогодні глава Туреччини у своєму традиційному телезверненні закликав представників регіональної адміністрації та ділової спільноти утриматися від ухвалення будь-яких рішень у цьому контексті. Мовляв, турецька держава не має наміру втручатися у конфлікт в Україні.
«Простіше кажучи, Анкара не стала ризикувати своїми кораблями, які забезпечують прохід суховантажів з українським зерном через свою територію, – сказав у спеціальному коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE американський політичний оглядач Вільям Конноллі. – По суті, це є запобіжним заходом: Туреччина при всьому своєму бажанні певною мірою допомогти Україні не може абстрагуватися від контактів з Російською Федерацією, анулювавши «зернову угоду».
Адже це правда. В даний час Туреччині вкрай невигідно сваритися з Москвою через українську «зернову угоду» одразу з трьох причин. По-перше, росіяни можуть блокувати виходи з українських портів морськими мінами. По-друге, через акваторію Чорного моря іноземні судна Туреччина відправляє лише за гроші: «безліміт для України вичерпаний», кажуть місцеві аналітики, які нарікають на те, що Анкара не отримувала фінансового прибутку від «зернової оборудки». І, нарешті, по-третє, Туреччина заявила про себе як про суб’єкт визначення світового порядку, зажадавши дипломатичної присутності у відповідних операціях.
«Все дуже просто: найближчим часом проблему «зернової угоди вирішено не буде» – стверджують європейські та американські ЗМІ.
А ось тут аналітикам слід подумати про роль Туреччини в геополітиці.
