29 січня 2025 року у Хорватії відбувся перший тур президентських виборів. За підсумками голосування, чинний президент Зоран Міланович, який представляє опозиційну партію соціалістів-демократів, отримав найбільшу підтримку – 49,09% голосів. Другий тур призначено на 12 січня 2025 року, де Міланович зустрінеться з кандидатом від правлячого “Хорватського демократичного союзу” Драганом Пріморацем, який здобув 19,35%.
Хто такий Зоран Міланович?
Зоран Міланович – відомий політик, чиї проросійські заяви викликали чимало суперечок. Він публічно стверджував, що Крим ніколи не повернеться під контроль України через можливість ядерної ескалації з боку Росії. Міланович також не підтримує участь хорватських військових у заходах НАТО, спрямованих на підтримку безпеки України.
Одна з найбільш резонансних заяв політика стосується українського гасла “Слава Україні!”, яке він назвав “шовіністичним” і відкинув будь-яке його використання в Хорватії.
Політичні повноваження президента Хорватії
Президент Хорватії має обмежені внутрішньополітичні функції, але відіграє ключову роль у питаннях зовнішньої політики, оборони та безпеки. Він також формально є верховним головнокомандувачем Збройних сил. Вибори чинного президента, відомого своїми проросійськими поглядами, можуть суттєво вплинути на міжнародний курс Хорватії.
Можливі наслідки для України
Обрання Зорана Мілановича на другий термін може посилити проросійські настрої в Європі та створити додаткові виклики для України. Його заяви про Крим та негативне ставлення до НАТО свідчать про можливу ізоляцію України від частини хорватської політики.
- Ослаблення підтримки НАТО. Міланович може перешкоджати участі Хорватії у програмах Альянсу, спрямованих на зміцнення безпеки України.
- Втрата дипломатичної підтримки. Україна ризикує втратити Хорватію як союзника в боротьбі з російською агресією.
- Поширення проросійських настроїв у регіоні. Успіх проросійського кандидата може стимулювати подібні рухи в інших країнах Східної Європи.
Чому це важливо?
Європейський Союз, до якого входить Хорватія, відіграє важливу роль у підтримці України в її боротьбі проти російської агресії. Зміна зовнішньополітичного курсу навіть однієї з країн-членів може мати суттєвий вплив на єдність у вирішенні ключових питань.
Обрання Мілановича може також стати сигналом для інших європейських політиків із проросійськими поглядами, що такі позиції можуть здобути популярність серед виборців. Це загрожує не лише Україні, але й стабільності всього регіону.
Висновок
Президентські вибори у Хорватії стали важливим маркером політичних настроїв у Європі. Перемога Зорана Мілановича в першому турі та його можливий переобрання – це тривожний сигнал для України та її союзників. У січні 2025 року очікується другий тур, результат якого матиме довготривалі наслідки для зовнішньої політики Хорватії, європейської єдності та підтримки України в її боротьбі за незалежність.
Україна та її союзники мають уважно стежити за подіями у Хорватії, адже результати цих виборів можуть змінити баланс сил у Європі та вплинути на подальший хід історії.
