Вже не секрет, що обидві Кореї – як Північна, так і Південна – допомагають двом воюючим арміям в російсько-українській війні. Північна присилає ракети і снаряди, які сипляться на голову українських цивільних людей і солдатів, а Південна постачає зброю та комплектуючі для потреб ЗСУ. І при цьому зростаюча роль обох Корей в якості експортерів озброєння має важливі наслідки для всього світу.
Неявна боротьба
Крім явного протистояння між Росією і Україною на українських територіях розігрується ще багато партій і дій, одна з котрих – протистояння Північної і Південної Кореї. Їх роль виросла за 2 роки війни, і хоч вони обидві розташовані на Корейському півострові і досконало озброєні одна проти одної, їх справжня – опосередкована битва зараз розгортається саме на українських територіях.
Північна Корея, попри невеликі свої розміри, потрапила у всі новини через постачання Кремлю ракет, мінометів, гранат і т.д. За попередніми підрахунками, звідти вже поставлено більше 5,5 тис контейнерів з військовою допомогою, а це суперечить забороні ООН на експорт зброї.
Південна ж Корея є давнім союзником США, і звідси в Україну два роки йшла нелетальна допомога: протигази, бронежилети і таке інше. Але за лаштунками кажуть, що опосередковані поставки через США відбуваються вже давно. Більше того: багато західної зброї, що надають Києву, містить південнокорейські компоненти.
Переваги двох сторін
Позиція Росії щодо Північної Кореї зрозуміла: на фоні браку зброї ця сусідка виглядає як солідний склад боєприпасів. Вона накопичувала їх ще з часів Корейської війни, що закінчилась в 1953 році, готуючись до нового конфлікту з Півднем і США.
Щоб зрозуміти, наскільки тут все мілітаризовано, можна навести кілька фактів:
- При населенні 26 мільйонів осіб в рядах армії служить понад мільйон солдат;
- ВПК зосереджений на артилерії;
- в наявності є від 50 до кількох сотень ядерних боєголовок.
На території Росії підтверджено розгортання вже кількох балістичних ракет з Північної Кореї, які здатні нести боєголовку вагою півтони.
З осені 2023 року в соцмережах російських ресурсів поширюються зображення російських солдатів на українських окупованих територіях з північнокорейськими ракетами для реактивних систем залпового вогню. Декотрі європейські експерти вважають, що за умови необхідності Північна Корея поставлятиме в Росію не лише ракети більшої дальності, але експортуватиме і цілі військові заводи.
Постає питання: навіщо це треба самій Північній Кореї? Відповідь проста: Пхеньяном керують бажання вигоди і політичні амбіції. По-перше, він отримує економічну підтримку від Росії, а по-друге, він раптом набув ваги на міжнародній арені. Ще кілька років тому країна майже нічого не становила собою через обмеження санкціями, а сьогодні вона – стратегічний партнер трикутника диктатур “Китай – Росія – Північна Корея”.
Отже, суттєвих переваги аж три:
- Гарантія стримування санкцій з боку ООН, оскільки Росія і Китай не проголосують за санкції проти партнерки.
- Стимулювання своєї слабкої економіки.
- Новий рівень військового співробітництва, який збільшує власний мілітарний потенціал.
І наслідки цього вже зʼявилися: наприклад, Північна Корея вже оголосила Південну своїм головним ворогом і все більше говорить про війну.
Важливо памʼятати, що саме ця країна давно була головним постачальником зброї для повстанців і терористів у всьому світі, включаючи ХАМАС. Тепер їй відкриті нові коридори для постачання озброєння через Росію, і тому її роль ще зростатиме.
Капіталістичний двійник
А як справи з Південною Кореєю? Вона є капіталістичним двійником своєї північної сусідки. Тривалий конфлікт змусив її наростити армію до 600 тис. солдат, і зброя у неї набагато сучасніша, ніж у Пхеньяна. При цьому важливо, що багато цієї зброї вона виробляє сама. Ще 20 років тому для зниження фінансового тягаря постійної готовності до війни уряд зробив експорт зброї основою своєї економічної стратегії.
Наразі мета не змінилася: Президент проголошує, що Південна Корея стане наддержавою, яка буде четвертою за величиною експорту у світі. І чим більше в світі точиться конфліктів, тим реальнішим виглядає цей план через ріст попиту на зброю.
Справжній вибух виробництва стався у 2022 році, коли сама лише Польща для зміцнення своєї оборони на тлі нападу Росії на Україну придбала тут танки, гаубиці, штурмовики і системи залпового вогню на 13 млрд доларів. У 2023 році було укладено великий контракт з ОАЕ, а в цьому році очікується надходження ще 20 млрд доларів з другої поставки для Польщі.
І кількість замовників лише зростатиме, бо головна перевага Південної Кореї на світовому ринку зброї – швидкість виконання замовлень, адже час на війні – козирна карта. Наприклад, та ж Польща отримала гаубиці через пʼять місяців після укладання угоди – це блискавично порівняно з іншими виробниками. Ще одна перевага – ціна: тут сучасна зброя дешевша, ніж на Заході. Наприклад, за ціну американської протитанкової ракети тут можна придбати три аналогічні. При цьому вся зброя відповідає стандартам НАТО.
Що ж стосується прямого надання озброєння Україні, то існують проблеми. По-перше, це заборонено законом, а по-друге, це могло б викликати помсту з боку Росії у вигляді надання підтримки Північній Кореї – вічному ворогові Південної Кореї. З іншої сторони, такі дії дозволили б ще більше укріпити ільянс з США і підвищити глобальну роль у світовому масштабі, а ця перспектива теж приваблива.
Скоріше за все, якась ясність наступить після президентських виборів у США, бо багато хто побоюється, що в разі перемоги Трампа фінансування України припиниться назавжди. А звʼязуватися з крихкою коаліцією за кілька місяців до її можливого розвалу – ідея нерозумна.
Саме тому подальша роль Південної і Північної Кореї сильно залежить від того, щоб відбувається на україно-російських фронтах і в світовій політиці.
