Про те, що Трамп може використати другий термін для того, щоб організувати монополію влади, останнім часом хвилюються не лише в Британії, а і в самій Америці. Але деякі аналітики наголошують, що ці побоювання занадто перебільшені. І щоб довести свою точку зору, вони наводять конкретні причини, які не дадуть Дональду Трампу перетворитися на диктатора.
Найбільш вживане слово в статтях про цього кандидата в Президенти США – “авторитарний”. Найбільш радикально налаштовані коментатори дійшли до того, що порівнюють його з такими правителями терору, як Гітлер або Муссоліні. Висловлюють думку, що Америка під його керівництво повільно скочувалася б в напрямку ГУЛАГУ. Тому нічого дивного, що серед людей під впливом таких заголовків наростає паніка. Але насправді авторитаризм і Трамп – не слова-синоніми.
Справи лінгвістичні
В першу чергу варто памʼятати, що навіть сам термін “авторитаризм” досить розпливчастий, і використовують його найчастіше досить приблизно. Тим не менш, досі триває дискусія, чи можна вважати авторитетною людиною ту, яка не відступає від своєї позиції, або ж це слово стосується того, хто навʼязує свою волю іншим попри розумні аргументи. Але асоціації з терміном виключно негативні, і повʼязані воні з другим – більш екстремальним – трактуванням. І саме через це в авторитаризмі правителя багато людей бачать стовідсоткового диктатора.
Але той, кому притаманні риси авторитаризму, має два шляхи до влади:
- Встановлення абсолютного контролю над ключовими державними інституціями (в тому числі – над військовими). Так свого часу вчинили, наприклад, Франко та Піночет.
- Очолення масового руху з парамілітарним крилом, як це зробили Ленін, Муссоліні або Мао Цзедун.
Очевидно, що обидва шляхи не мають нічого спільного з тим, що робить Трамп.
Екстремізм як шлях до влади
Чудовим індикатором є відповідь на питання: що було б, якби він наказав ФБР або ж якійсь повітряно-десантній дивізії відкрити вогонь по людям на вулиці? Стовідсотково головнокомандувач зустрів би такий наказ сміхом. Або подумав би, що чоловік зʼїхав з глузду.
Так само важко уявити, що Трамп зараз займається підготовкою ополчення, яке зможе привести його до влади в разі програшу.
Ненависть консерваторів
В історії є приклади того, як консерватори періодично використовували авторитарних політиків для того, щоб утримувати ліві сили на відстані. Саме таким чином прийшов, наприклад, до влади Гітлер.
Але треба памʼятати, що авторитаризм – це важка праця. Приклади показують, що для того, щоб потягнути її, треба бути в самому розквіті сил, краще всього – у віці 30-40 років. Саме такими представниками в період активних дій були:
- Ленін;
- Сталін;
- Муссоліні;
- Гітлер;
- Франко;
- Мао Цзедун;
- Фідель Кастро.
Щоб представники авторитарного режиму прийшли до влади пізніше, такого майже не відбувалося. Для цього треба виняткові якості, як були у Юлія Цезаря, наприклад. Але у віці за 70 це просто неможливо.
Розум і розрахунки
Авторитарні політики покладаються на маніпуляції і люблять змови. Наприклад, Сталін був лідером свого класу, і хоч фактично він обійняв суто адміністративну посаду секретаря партії, він зміг зміцнити свою повну владу, поставивши повсюди лоялістів.
Якщо порівняти з такою схемою роботи Трампа, то стає очевидним, що він не несе загрози з точки зору дальніх перспектив. Все оточення відмічає: він не здатен зранку планувати далі, ніж на обід. Вся його діяльність бізнесменом відбувалася за схемами, де є чіткий початок і кінець. І навіть адміністраційна робота постала перед ним в повному обсязі лише після обрання. Всі його дії вписувалися в найпростішу схему, а опоненти часто обходили його в хитрих комбінаціях.
І хоч багато хто наводить приклад 6 січня 2021 року, розглядати це як спробу державного перевороту для встановлення Трампа авторитарним головою держави не вдасться, і ось чому: під час справжнього перевороту бойовики стріляють і вбивають людей, а в даному випадку жертвою стала лише одна молода жінка, яка намагалася вдертися до зали просто під час пленарного засідання.
Містер “Добрі Манери”
Про те, що до талантів Трампа не можна віднести добрі манери і талановиті літературні промови, зазначала ще Гілларі Клінтон. Вона жартувала, що його треба помістити в табір з перевиховання “Місс Добрі Манери”. Але словесні вибухи цього кандидата варто порівняти з риторикою справжніх авторитарних систем. І тут стає очевидним: Трамп – не Фідель Кастро. Довгі змістовні промови, які здатні перетворити маси на його прихильників – лише мрія для чоловіка.
Підтримка американців
Крім того, варто памʼятати: Трамп владу не захоплює. Його насправді підтримують мільйони американців, які з жахом ставляться до повалення конституційного ладу. Звичайно, реальне життя не завжди розвивається за сценарієм, особливо щодо політичних подій. Але правда занадто чітка: Трамп просто не дотягує за своїми даними до авторитаризму, він не ладен ні побудувати його, ні підтримувати. Він занадто старий для цього, занадто ізольований, занадто нестабільний. Навіть за спроби встановити автократію йому це банально не вдалося б.
Це не означає, що Трамп – ідеальний кандидат. Але для опонентів у нього є багато інших рис, які можна використовувати, щоб відвернути електорат, і вони будуть більш відповідати дійсності.
