В міжнародній дипломатії, яка точиться навколо війни Росії проти України, відбулась надважлива подія, яка безпосередньо впливає на найближчий розвиток конфлікту, а саме – телефонна розмова канцлера Німеччини і Президента Росії.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, відомий своїми твердими позиціями щодо підтримки України, знову висловився на тему війни. Цього разу його критика була спрямована на канцлера Німеччини Олафа Шольца, який нещодавно провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним. Джонсон охарактеризував цей крок як потенційне повернення до “жахливого нормандського формату”. Що криється за цими словами, та які можливі наслідки?
Що таке “жахливий нормандський формат”?
Нормандський формат — це дипломатичний процес, започаткований у 2014 році за участі України, Росії, Німеччини та Франції, який мав на меті врегулювання конфлікту на Донбасі. Проте цей формат часто критикували за відсутність реальних результатів та схильність до компромісів, які грали на користь агресору.
На думку Бориса Джонсона, повернення до такого підходу в умовах повномасштабної війни є неприйнятним. Він називає це зрадою реальності, адже спроби досягти миру через поступки лише підсилюють агресора.
Політичні “непрозорі” натяки
Варто звернули увагу на такі важливі фактори, які залишаються за лаштунками цієї події:
- На весь світ. Шольц гучно заявив про те, що збирається телефонувати Президенту Росії. Безліч розмов, обговорень і таке інше відбувається в таємному форматі. Але в даному випадку про подію розповіли вголос, так, щоб це потрапило до всіх ЗМІ. Думаєте, це випадковість? Ні, це пряма і навмисна демострація того, що відбувається, для суспільства і партнерів.
- Жертву попередили. Перед розмовою з Москвою Шольц прямо попередив про це Президента України Зеленського, який сказав, що принципово проти діалогу з агресором. Чи змінило це щось? Ні. Жертву просто попередили, тим самим, зняли з себе відповідальність за подальший крок: “Ми вас попередили, думайте, як викручуватися”. Україну просто поставили перед фактом.
Тому думка Бориса Джонсона, яку декотрі намагаються показати в якості занадто заангажованої, зовсім небезпідставна.
Масштабна підтримка України як єдиний шлях до перемоги
Борис Джонсон наголошує, що війна — це не час для компромісів. Єдиним шляхом до закінчення конфлікту він бачить швидке та масове зміцнення обороноздатності України. На його думку, кожна поступка або затримка з постачанням зброї дає Росії час для перегрупування сил і посилення тиску.
У своїх висловлюваннях Джонсон наголошує на важливості єдності Заходу та збільшення військової допомоги для України. Він вважає, що лише переконлива військова перевага може змусити Кремль припинити агресію.
Чому дзвінок Шольца до Путіна викликає резонанс?
Телефонна розмова між Олафом Шольцом і Володимиром Путіним спричинила хвилю обурення серед прихильників жорсткого підходу до Росії. Основні аргументи критиків такі:
- Символічний сигнал слабкості. Контакти з агресором можуть сприйматися як готовність до поступок.
- Відволікання від військової стратегії. Замість зосередження на посиленні України увага приділяється дипломатії, яка раніше не приносила результатів.
- Підрив довіри партнерів. Такий крок Німеччини може бути розцінений союзниками України як зрада спільної стратегії підтримки.
Реакція світової спільноти
Слова Бориса Джонсона відображають настрої значної частини міжнародної спільноти. Уряди країн Балтії, Польщі, Великої Британії та Сполучених Штатів неодноразово заявляли про необхідність посилення санкцій та військової допомоги Україні. Навпаки, ідеї переговорів з Путіним часто сприймаються як ознака слабкості.
Чи можливий компроміс із агресором?
В історії міжнародних конфліктів спроби домовитися з агресором без кардинальних змін у балансі сил рідко призводили до успіху. Ситуація з Росією — яскравий приклад. Замість поступок Кремль продовжує використовувати переговори як спосіб затягнути час і зміцнити свої позиції.
Джонсон підкреслює, що для досягнення миру потрібно демонструвати силу, а не слабкість. Він закликає до чіткої стратегії, заснованої на підтримці України, яка захищає не лише свою територію, а й цінності демократичного світу.
Висновок
Дзвонити Путіну чи посилювати військову підтримку України? Це питання залишається ключовим для багатьох світових лідерів. Борис Джонсон, зі свого боку, дає зрозуміти, що шлях до перемоги лежить через силу та єдність, а не через компроміси з агресором. Залишається сподіватися, що слова політиків трансформуються у дії, які забезпечать мир і безпеку для України та всього світу.
