Питання євроінтеграції Грузії є каменем спотикання вже не перший рік. По-різному на це реагують не лише політики і сусідні країни, але навіть і самі грузини. І головні побоювання у них викликають дії Росії, яка з великою впертістю налаштована не відпускати Грузію у “вільне плавання” до Європи. Чим же саме така цінна Грузія для Російської Федерації?
Схід-Захід
Росія, як завжди, в цьому разі веде полеміку про спільне минуле і майбутнє, про коріння, про цінності і так далі – стандартний набір речей, які традиційно розповсюджує пропаганда Кремля в інфопросторі. Проросійсько налаштовані політики, які апелюють до більш інтелектуальних шарів населення, кажуть про загрозу стратегічним довготерміновим проектам в Тбілісі, кошти на котрі так чи інакше йдуть з російських джерел.
Насправді ж питання територіальної цілісності Грузії в контексті бажання стати членом Євросоюзу становить ризики з таких причин:
- Росія планує переніс Чорноморського флоту в абхазький порт міста Очамчира. Ці наміри стають овсе більш серйозними і вимагають прискорених дій з огляду на події, які відбуваються останнім часом в Криму. За останніми даними, внаслідок українсько-російської війни там знищено вже 20% російського флоту.
- Питання про переніс флору РФ в порт Очамчира стоїть в полі зору НАТО, про що офіційно повідомив спецпредставник альянсу по Південному Кавказу та Центральній Азії Хавьер Коломина.
Представник НАТО днями вчергове відвідав Грузію, де зустрівся не лише з Президентом та іншими ключовими політиками країни, але і з головою Міністерства оборони та головою МЗС. Майже не виникає сумнівів, що питання намірів Кремля побудувати тут нову воєнно-морську базу в Абхазії обговорювалося між іншими важливими питаннями.
Представники НАТО неодноразово зазначали, що це – рішення регіонального стратегічного значення. Перекидання сюди частини флоту дійсно несе ризики “втягнення” Грузії у війну. Принаймі, офіційний Київ попередив, що розташована тут морська російська база буде легітимною мішенню для ураження.
Всі дороги ведуть в…
Як будуть розгортатися події далі, поки що невідомо. Але в побудові в акваторії Очамчира бази є кілька важливих нюансів:
- Ця акваторія на даний момент непридатна для того, щоб розмістити в ній великі військові судна. Тут можна прийняти лише маневрені патрульні катери невеликого розміру.
- Після того, як Росія скоїли повномасштабний напад на Україну, вона провела днопоглиблювальні та будівельні роботи в цьому порту. Офіційна версія – це надасть змогу приймати тут кораблі з водотонажністю до 13 тис тон, що позитивно відобразиться на економіці. В той же час українська розвідка доповідає, що справжня мета – забезпечення надійної гавані кораблям Чорноморського флоту.
Оскільки Росія нещадно зменшує видатки на свої цивільні проекти і в той же час збільшує на військову сферу, то ця інформація виглядає дуже логічно. Всі спеціалісти вважають, що для функціонування акваторії в якості воєнної тут треба провести ще багато робіт: значно поглибити дно, побудувати розгалужену інфраструктуру тощо. Навіть за дуже високих темпів на це піде від трьох до пʼяти років.
Влада Грузії також має занепокоєння щодо того, що російська військова база стане серйозною перепоною для побудови великого порту на чорноморському узбережжі, як було заплановано. Крім того, якщо станеться хоч найменший конфлікт, то під загрозою опиниться і міжнародний торгівельний шлях через порт Поті в Самегрело, а будівництво порта Анкалія може бути поставлено на паузу або навіть ніколи не дійти до кінця, адже розташування військового обʼєкта всього в 30 км звідси не дозволить використовувати Анкалію для вантажного судноплавства, як планується.
Вирішальний період
Отже, саме тут перетинаються інтереси США, Євросоюзу, Китаю, Турції і Росії. Адже цей порт – частина найшвидшого і найдешевшого шляху, яким здійснюється доставка вантажів між Азією і Європою.
Тобто, присутність Росії в акваторії Абхазії – це додаткові військові і економічні загрози як для самої Грузії, так і для багатьох країн за її межами, які активізують дестабілізацію Чорноморського регіону. При цьому зрозуміло, що питання розміщення тут свого флоту для РФ пульсуюче, і вона прикладе макусимум зусиль, щоб не дозволити Грузії розвернутися в своїй політиці в напрямку Європи. Чим завершиться це протистояння, стане відомо вже в 2024 році, бо саме на нього назначено не лише вибори до грузинського Парламенту, але і поглиблення євроінтеграції країни, якій Москва буде перешкоджати всіми можливими методами.
