Наприкінці грудня сталася подія, яка була проігнорована широким загалом на тлі новорічних свят та масованих ракетних обстрілів з боку російської армії. Але значущість цієї події серед всіх політичних починань Кремля майже найбільша за останній рік. Йдеться про указ, який підписав Президент РФ 18 грудня. Аналітики назвали його фактичним оголошення війни Казахстану і Молдові. Про що в ньому йдеться і чому він має таке значення, читайте далі.
Стандартна програма
Цей указ значиться під номером 962, і йдеться в ньому про те, що громадяни Казахстану, Молдови і Білорусі можуть отримувати паспорти Російської Федерації.
Паспортизація громадян інших країн – це те, що робить РФ одразу, як тільки захоплює будь-які чужі території. Саме так відбувалося в Криму, Луганську, Донецьку, на окупованих територіях Запорізької області в Україні. Паспортизація місцевих дає змогу дещо узаконити подальшу агресію, адже фактично люди, які тут знаходяться, стають росіянами, бажають вони того чи ні. Далі Росія може безкінечно промовляти про захист своїх громадян, про тих, хто розмовляє російською мовою і т.д. Захист “своїх” виправдовує в очах росіян всі подальші заходи, включно з мілітарною агресією.
Чому саме зараз?
Час для підписання цього указу обрано не випадково. Тому є три причини:
- В російському інформпросторі зараз по максимуму розповідається про те, що все стосовно України вдалося, що росіяни фактично можуть святкувати перемогу. На тлі цих переможних настроїв і ейфорії, яку дійсно вдається ретранслювати великій частині росіян, подальші імперські плани сприймаються схвально.
- Увага всього світу прикута до подій в УКраїні, громадяни сусідніх країн та держав, які так і не змогли остаточно вийти з-під впливу Росії, дійсно налякані і вирішують для себе дилему, чи варто пручатися сусіду-агресору, чи краще здатися без ескалації. Багато хто дійсно обирає другий варіант у страху перед майбутнім.
- На 2024 рік призначено вибори як в Молдові, так і в Казахстані. Вже зараз населення цих країн робить свій вибір. Це – ідеальний час, щоб поставити у владі тут “маріонеток Кремля”, які полегшать вирішення імперських задач Москви мінімальними зусиллями.
І якщо в Білорусі більшість незгодних з повним зросійщенням давно виїхали з країни, і тут ніяких протестів навіть теоретично не допускають, то з Казахстаном і Молдовою справи трохи інші.
Те, що наступний рік стане вирішальним для цих країн, не піддається сумнівам. З особливою надією світ спостерігає за Молдовою, де досить сильно підтримують ідею майбутньої євроінтеграції. Безсумнівно, Москва зробить все, щоб зашкодити цим планам. Але чи вдасться це Кремлю, буде зрозуміло в найближчі півроку-рік, бо театр політичної боротьби з підписаним Путіним указом про паспортизацію якраз оголосив перший акт.