Саміт НАТО з права, який стартував сьогодні в столиці Литви Вільнюсі, може вважатися однією з найяскравіших і наймасштабніших подій нинішнього року. У рамках порядку денного зустрічі на найвищому рівні обговорюються питання гарантій безпеки західного військового блоку, зміцнення східних кордонів Альянсу та військова допомога Україні. Чи зможуть делегати зазначеного саміту дійти єдиної думки щодо основного порядку денного?
Очевидно – зможуть. І річ тут навіть не в тому, що деякі члени НАТО виступають проти надання Києву сучасних озброєнь. “Наша мета полягає у створенні унікальної системи самозахисту від зовнішнього агресора, і для цього Брюссель не повинен шкодувати коштів”, – заявив чинний Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Йєнс Столтенберг. І додав, що в цьому контексті Україні відведено “далеко не останню роль”.
З думкою Генсека НАТО погодився президент Франції Еммануель Макрон. Він пообіцяв передати Києву від імені П’ятої республіки ракети далекого радіусу дії. Цю ідею підтримав президент Румунії Клаус Йоханніс, який сказав, що офіційний Бухарест у найближчому майбутньому “зможе надати певні види озброєнь”.
Так чи інакше, першого дня Вільнюського саміту жодна з країн-учасниць не озвучила потенційний заклик про якнайшвидший вступ України до НАТО. Більше того, – Столтенберг у своїй промові недвозначно дав зрозуміти, що відповідне питання буде обговорено лише після “забезпечення Заходом перемоги України у протистоянні з Росією”.
Якщо так можна висловитися, “олію у вогонь підлила” і прем’єр-міністр Словаччини Зузана Чапутова, яка наголосила, що зараз відносини Києва та НАТО мають здійснюватися виключно на рівні “технічної взаємодії”.
Проте, є ще один аспект. Передбачається, що на полях саміту у Вільнюсі двосторонню зустріч проведуть президент США Джозеф Байден та його український колега Володимир Зеленський. Про формат зустрічі жодної інформації наразі немає.
