В середу у Північній Македонії пройшов перший тур виборів президента держави. Тут це відбувається не у вихідний день, як в Україні, а в будній. І хоч в українських новинах ця країна ніколи не посідає перші місця, але від перебігу цих виборів залежить багато чого для українців. Чому – читайте далі в статті.
Історична спорідненість
Незважаючи на територіальну віддаленість, Північна Македонія не вважає війну Росії проти України “не своєю війною”, і цьому сприяє ціла низка факторів. Справа в тому, що вона є однією з держав-наступниць Югославії, яка, як і Україна, отримала незалежність в 1991 році.
Вона дуже добре знає, що таке конфлікти:
- на північному заході межує з частково визнаним Косово, де за останні десятиліття відбувалося кілька конфліктів;
- на півночі – з Сербією, теж учасницею низки воєн;
- на заході – з Албанією, де відбувалися військові заворушення з застосуванням арсеналу військових складів і стрілецької зброї.
На території самої Північної Македонії останній подібний конфлікт стався близько 20 років тому, коли Албанська армія напала на Македонські сили безпеки.
Спільна загроза
За існування СРСР Північна Македонія в складі Югославії перебувала в зоні впливу Радянського Союзу. Комуністи при владі якимсь чином змогли не бути підписантами Варшавського договору, але попри це вважалися Кремлем важливими придатками свого режиму. Не змінилася ситуація суттєво і зараз: і як всі Балкани, держава розглядається путінською командою в якості ласого шматка, досить легкого до здобуття.
Усвідомлюючи всі ризики, Північна Македонія входить до четвірки лідерів НАТО за обсягами військової підтримки Україні з перерахунку на душу населення. Тут розуміють, що збитки від підтримки Києва не просто менші, ніж при конфлікті на своїй території, а й взагалі можуть бути визначними для подальшого існування держави, якщо Росія піде далі через Балкани.
Саме тому для українців важливо, які сили при владі в цій країні.
Перший акт
В першому турі перемогу отримала Гордана Сіляновська-Давкова – кандидатка від опозиції, яка набрала 40% голосів. Брав участь у виборах і чинний президент Стево Пендаровський, але він отримав удвічі менше голосів – лише 20%. На третьому місці – міністр закордонних справ – Буяр Османі з результатом у 13,6%.
У другому турі зустрінуться опозиціонерка і нинішній президент. Його перевага в тому, що він на 9 років молодший опонентки – їй 70 років, а йому – 61. Також він розраховує на підтримку у другому турі з боку етнічної меншини з Албанії, яка становить 25% населення Північної Македонії.
У самих македонців очікування він обох кандидатів приблизно однакові: вони сподіваються, що обранець зможе зробити державу членом Євросоюзу. Процес розпочався ще 2005 року, а у 2022 році ініціювали перемовини щодо вступу.
В українському питанні особливий акцент зараз робить чинний Президент Стево Пендаровський. Днями, наприклад, Києвом і Скопʼє підписано спільну Декларацію про євроінтеграцію України. При цьому зазначається, що Гордана Сіляновська-Давкова в цьому питанні не має протилежних поглядів.
Другий тур виборів призначено на 8 травня, коли і вирішиться доля країни на найближчі пʼять років.
