Очікувалося, що Швеція і Фінляндія одночасно вступлять в Північноатлантичний альянс. Проте, Фінляндія вже є членом НАТО, а питання з Швецією досі на гальмах. Чому?
Швидкість реакції
Територіальні претензії Росії до Фінляндії тривають не перше сторіччя, саме тому активізація війни в Україні показала фінам: зволікати не можна, адже наступним шматком, якого забажає Кремль, можуть стати вони. Вже 15 травня уряд Фінляндії прийняв рішення про вступ до НАТО, щоб захистити себе.
Про те, що країна не почувалася безпечно, свідчить факт, що лише вона після Другої світової не зменшила видатки на армію. Її прийняття в альянс стало самим швидким за історію НАТО, бо на всі процедури пішло менше року.
Попри пручання
Проти вступу Швеції і Фінляндії в НАТО активно виступали Туреччина і Угорщина. Відомо, що економічно і перспективно ці країни повʼязані з Росією, тому очевидно, що їх незгода диктувалася політичними віяннями. Європа пройшла довгий шлях по їх переконанню, і у випадку з Фінляндією це вдалося.
Експерти вважають, що ультиматуми, які отримували ці країни від ЄС щодо Фінляндії, були жорсткішими, адже Фінляндія, на відміну від Швеції, безпосередньо межує з Росією. Російсько-фінський кордон – здебільшого лісиста чи болотиста місцевість, яка погано укріплена. Це підвищувало ризик інтервенції РФ, але тепер такі дії означатимуть прямий напад на одну з країн НАТО. Можна сказати, що вступом в альянс себе захистила не лише Фінляндія, але й вся Європа.
Зі Швецією складніше
Незаангажованому спостерігачу може здатися, що вступ Швеції в НАТО не настільки критичний для Росії. Чому ж тоді виникли складнощі?
Причин кілька:
- По-перше, Туреччина і Угорщина здали позиції щодо Фінляндії, а це викликало велике незадоволення Росії. Тепер треба довести, що гра не йде на користь Європи.
- По-друге, Швеція має пʼять сучасних підводних лодок на Балтиці, а їх включення до озброєння НАТО ослабило б морські позиції РФ.
Хто правду скаже
Проте, розкривати реальні причини ці країни не поспішають, а виправдовувати свою впертість в очах світового суспільства потрібно, тому озвучується таке:
- Туреччина звинувачує Швецію, що та надала притулок курдським активістам, а також в акції в Стокгольмі, під час якої активісти спалили Коран. До того ж, Швеція раніше підтримувала санкції на поставки зброї до Туреччини і критикувала її за порушення прав людини.
- Угорщині набридла невдоволеність Європи з приводу її внутрішніх справ, особливо в питаннях демократії і культури.
Очевидно, що це не стосується військового альянсу, проте політика в даному випадку продиктована не логікою, а прихованими причинами, які не хочуть озвучувати електорату. Обидві країни зможуть отримати на такому шантажі максимальні поступки для себе.
Оскільки Туреччина вже заявила готовність підписати ряд домовленостей зі Швецією, можна зробити висновок, що їй вдалося отримати свої бонуси. Питання з Угорщиною ще не вирішено.
