У Європейському парламенті (ЄП) ініційовано збір підписів щодо оголошення вотуму недовіри Єврокомісії (ЄК). Про це напередодні заявив європарламентар від Литви Пятрас Ауштравічюс. За його словами, це пов’язано із згодою ЄК розморозити активи Угорщини в обмін на визнання Будапештом права Києва на інтеграцію до Європейського Союзу. Ініціатори вотуму вважають, що «торгівля Україною» в даному випадку є недоречною, і Київ має зайняти своє місце в Євросоюзі без будь-яких умов.
Нагадаємо, раніше угорський прем’єр-міністр Віктор Орбан офіційно заявив, що його країна готова проголосувати за найширшу інтеграцію української держави до структур Об’єднаної Європи, але лише в тому випадку, якщо Єврокомісія зніме мораторій на використання Будапештом частини європейських активів, що належить йому, у розмірі $10 млрд. євро. Свого часу Брюссель «заморозив» ці гроші через недотримання Угорщиною принципів верховенства права. У ході нещодавнього саміту ЄС Орбан недвозначно дав зрозуміти, що його команда відстоюватиме принцип голосу в обмін на гроші. 13 грудня нинішнього року керівництво ЄК дало свою принципову згоду на таку процедуру.
«Я не бачив жодного політичного документа, на основі якого можна здійснити подібну операцію, – сказав Ауштравічюс в інтерв’ю західним ЗМІ. – Комісія припустилася помилки: «розморожувати» угорські активи потрібно було раніше, тепер же цей процес перетворюється на політичний торг чи просто фарс». Євродепутат особливо наголосив, що єдиним бенефіціаром у цьому конкретному випадку стане ніхто інший, як сам Орбан. «Він диктує умови, і, по суті, є тим, хто починає і завершує процес, – резюмував він. – Рано чи пізно Угорщина заплатить за це надто високу ціну».
Схоже, зараз високу ціну заплатить саме Єврокомісія загалом і її голова Урсула фон дер Ляйєн зокрема. За деякими даними, ідею голосування щодо вотуму недовіри ЄК вже підтримали представники п’яти країн у Європарламенті. Відповідно до законодавства, на загальний розгляд її буде винесено після того, як ініціатива отримає підтримку 10 держав-членів організації. Втім, не виключено, що вказане голосування буде провалено: за кадрові перестановки в Комісії мають висловитися всі без винятку країни, які представлені в ЄП, включаючи саму Угорщину. Ні для кого не є таємницею, що Будапешт піти на такий крок відмовиться категорично.
«У будь-якому випадку події, що відбуваються в Європарламенті, можна назвати явищем неординарним, – сказав у спеціальному коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE європейський аналітик Олександр Мітц. – Це справді щось нове у юридичній практиці структури. Немає жодних сумнівів, що для деяких західних політиків воно стане справжнім випробуванням».
Так це чи ні, всі ми дізнаємося вже на початку наступного року.
