Пекін довго зберігав нейтралітет щодо російсько-української війни. Уряд КНР досі уникає слова “війна”, називаючи ситуацію “кризою”. Чим зумовлена така позиція і що заважає Китаю відкрито висловити підтримку Україні, пояснюють аналітики.
Дивний мир
На початку 2023 року КНР представив власну “формулу миру” для врегулювання конфлікту між РФ та Україною, яку було озвучено під час Мюнхенської конференції. Однак, цю пропозицію не підтримали ні Київ, ні його партнери, адже в формулі був один нелогічний фактор: російські війська за цим планом могли залишатися на українських територіях. Назвати таку ситуацію “миром” насправді важко.
Сумніви здолали
Вже через кілька місяців Китай приєднався до саміту в Саудівській Аравії, де обговорювали втілення в життя “формули миру”, озвученої Президентом України, яка передбачає зовсім інші засади. Цим кроком КНР ніби прийняла сторону України. Незважаючи на те, що така підтримка є непрямою, вона досить чітка і красномовна.
В той же час світовій спільноті відомо, що Китай переправляє в Росію товари подвійного призначення, які потім РФ використовує для переваги на фронтах в Україні. Справа стосується компонентів, які є деталями для зброї, що виготовляється на російських підприємствах оборонпрому. І хоча сам Пекін запевняє, що це не так, розслідування неодноразово підтвердили факт партнерства в цій сфері Кремля і КНР.
Ідеальний варіант
Позицію Китаю важко зрозуміти пересічному європейцю, адже у Пекіна інше сприйняття світу – неєвропейське. Для китайського уряду ідеальною ситуацією було б таке закінчення цієї війни:
- програш РФ, який не був би явним і занадто помітним;
- збереження Києвом суверенітету.
Справа в тому, що у разі програшу Росії Китай залишиться сам у стратегічному протистоянні проти союзників України, втративши підтримку у вигляді Кремля. Суверенітет України – лише на другому місці для КНР, на першому – не допустити відвертої поразки Москви.
Саме тому у діях Пекіну спостерігається така подвійність. Вона незрозуміла лише пересічному громадянину, а для політиків цілком логічна.