25 грудня в Казахстані сталася авіакатастрофа, яка сколихнула не лише місцеві ЗМІ, а й міжнародну спільноту. Пасажирський літак Embraer 190 авіакомпанії AZAL, що виконував рейс з Баку до Грозного, впав поблизу міста Актау. На борту перебувало 67 осіб, з яких 38 загинули. Офіційна версія катастрофи — зіткнення зі зграєю птахів. Однак, численні факти, оприлюднені у мережі, викликають сумніви в достовірності цього пояснення.
Сліди вибуху: версія про роботу ППО
Одразу після трагедії у соцмережах почали з’являтися припущення, що літак міг бути збитий системою протиповітряної оборони (ППО). Зокрема, кадри уламків літака демонструють характерні пошкодження, які можуть бути результатом влучання зенітної ракети. На обшивці хвостової частини помітно сліди вибуху, що несумісні із заявленою версією про зіткнення з птахами.
За даними аналітичного видання Defence Express, ймовірною причиною катастрофи могла стати робота російського зенітного ракетно-гарматного комплексу “Панцирь”, який, за інформацією Міноборони РФ, здатен функціонувати в автоматичному режимі. Саме цей режим, за словами експертів, раніше спричинив збиття Boeing-737 рейсу PS752 української авіакомпанії МАУ у Тегерані в 2020 році.
Що відомо про “Панцирь-С”?
Комплекс “Панцирь-С” був створений як сучасна система ППО для захисту від дронів, літаків і крилатих ракет. У 2020 році російська сторона заявляла, що цей комплекс оснащено “елементами штучного інтелекту”, які дозволяють йому самостійно виявляти та знищувати цілі без втручання людини. Однак автоматичний режим роботи “Панциря” вже кілька разів ставав причиною трагедій.
Серед прикладів — згадане збиття українського літака в Ірані. Тоді ракета була випущена по цивільному літаку через помилкову ідентифікацію системою.
Передісторія: атаки дронів у Грозному
Напередодні катастрофи в Грозному повідомляли про активність безпілотників і роботу систем ППО, включаючи “Панцирь”. Ймовірно, система, налаштована на автоматичний режим, могла сприйняти літак як загрозу, що призвело до трагічної помилки.
Реакція громадськості
Новина про катастрофу спричинила шквал критики у бік офіційної версії. Експерти та журналісти сумніваються, що зіткнення з птахами могло викликати такі значні пошкодження. Крім того, місце катастрофи — неподалік від активних військових об’єктів — лише підсилює підозри щодо роботи ППО.
Аналогії з катастрофою Boeing МАУ
Трагедія в Казахстані нагадує збиття українського Boeing рейсу PS752 у січні 2020 року, коли Іранська ППО помилково випустила ракети по цивільному літаку. Тоді загинуло 176 осіб. І хоча офіційні версії подібних інцидентів намагаються приховати реальну причину, аналіз пошкоджень та незалежні розслідування часто доводять причетність військових систем.
Що далі?
Пасажирські авіакатастрофи за участю ППО піднімають глобальні питання щодо безпеки польотів у регіонах із військовою активністю. Країни повинні ретельніше контролювати використання автоматизованих систем ППО, щоб уникнути подібних трагедій у майбутньому.
Катастрофа Embraer 190 в Казахстані стала черговим нагадуванням про те, наскільки небезпечною може бути автоматизація військових систем без належного контролю. Незалежне розслідування має пролити світло на справжню причину трагедії, а світова спільнота — зробити висновки, аби такі події більше не повторювалися.