Напередодні міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу офіційно звернувся до керівництва Європейського союзу з проханням не лише продовжити жорсткі обмеження на імпорт зерна з України, а й додатково запровадити до так званих “санкційних списків” кілька українських продуктів сільськогосподарського призначення.
За словами Барбу, це дозволить Бухаресту вивести румунську аграрну галузь із глибокої кризи. Натомість Румунія пропонує збільшити матеріальну допомогу українським біженцям та посилити підтримку офіційного Києва у структурах ЄС та НАТО.
Якою є ймовірність того, що відповідні структури Об’єднаної Європи приймуть відповідну пропозицію?
Відразу слід зробити невелике застереження. Глава Мінсільгоспу Румунії в даному випадку висловив загальну думку уряду своєї країни. Раніше абсолютна більшість представників румунського Кабміну проголосувала за вказані обмеження.
За деякими даними, у резолюції членів вищого виконавчого органу зазначається буквально наступне: “Ми маємо намір і надалі захищати як місцевого виробника зокрема, так і європейських колег загалом”.
Понад те, раніше Бухарест підписав угоду про продовження ембарго на імпорт українських товарів до 31 грудня поточного року. Йдеться про Болгарію, Угорщину, Польщу та Словаччину – держави, що межують з Україною, і так чи інакше постраждали від бойових дій на суміжній території.
Дальше більше. На думку Барбу, Європейська комісія напевно схвалить запропоновані Бухарестом ембарго на імпорт кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України. “Румунія не є ринком збуту цієї української сировини, – зазначив, зокрема, він. – Саме тому ЄК не матиме серйозних аргументів для того, щоб лобіювати в цьому контексті інтереси Києва”. І додав: “Гам вистачить і свого (продукту)”.
