Карибські країни наполягають на фінансовій компенсації за рабовласництво від королівської родини Великої Британії. Спеціалісти кажуть, що успіх справи можливий.
Британська імперія розпочала існування ще в XVI столітті, а в пік розквіту була найбільшою імперією світу, набувши статус найглобальнішої і домінуючої сили. Проте у блиску і помпезності була зворотна сторона: економічний розквіт і промислова потужність здебільшого були зумовлені стягування ресурсів з колоній, мандатів, протекторатів, домініонів, а також використанням рабів.
Невгамовні
Хоча від тих подій пройшли десятиліття і сотні років, а з часів II Світової війни Велика Британія остаточно втратила статус великої імперії, памʼять про ті події не зникла. Саме тому Карибські острови, які свого часу дуже постраждали від імперіальної британської тиранії, не полишають намагання отримати відшкодування.
Хто платитиме?
Зараз карибські національні репараційні комісії змінюють тактику, яка раніше не приносила результатів. Вони відмовилися від ідеї залучити до виплат уряд Великої Британії, але мають намір стягнути кошти з британських установ, які історично мають відношення до рабства і работоргівлі.
Цьому сприяє нещодавнє оприлюднення журналісткою, письменницею і дослідницею Дезіре Баптіст історичних і культурних матеріалів. Вона довела, що нинішній англійський король – прямий нащадок торговця, що активно використовував рабів на своїх плантаціях з вирощування тютюну у Вірджинії. Імʼя цього торговця – Едвард Портеус.
Нова обставина дійсно дає право вимагати репарацій від членів королівської родини. Саме тому зараз юристи готують запити для відкриття офіційної справи з репарацій. Передбачають, що вона розпочнеться ще до кінця поточного року.
Це прокоментував юрист і Голова Комісії з репарацій Гренади Арлі Гілл. Він зазначив, що участь в справі, ймовірно, прийме сам король Чарльз, від якого очікують не лише офіційних вибачень, а й виплат репарацій з бюджету королівської сімʼї.
Святі работорговці
Отримати кошти сподіваються не лише від Віндзорів. Ще одна ціль – Англіканська церква, яка теж “засвітилася” свого часу у работоргівлі.
Юрист підкреслює, що це – не прохання про благодійність, а встановлення історичної і моральної справедливості. Остаточне рішення про те, чи позбудеться королівська родина частини своїх коштів, буде прийнято у суді.
