Згідно офіційних даних у сучасному світі понад 50 млн людей потерпають від рабства. Реальна картина гірша в десятки разів, зазначають спеціалісти. В ЄС вирішили почати змінювати ситуацію наскільки це можливо, в рамках чого вже готують правила заборони товарів, виготовлених з використанням рабської праці.
Часто здається, що проблема рабства – це щось далеке і таке, з чим ніколи не доведеться зіткнутися. Але офіційні дані розбивають таку ілюзію: насправді щороку кількість людей, що працюють з примусу, збільшується. Лише з 2016 по 2022 рік цифра виросла на 10 млн, а з початком найбільшого військового конфлікту останніх десятиліть – війни Росії проти України дані стали ще більш жахливими, але офіційної статистики ще немає.
Географія рабства
Така сама справа і з географією рабства: традиційно прийнято вважати, що це явище зконцентровано виключно в країнах Південної Африки, в Азії тощо. Але сучасне рабство “прописано” і в країнах Європи, і в Росії, і в самій Україні також. Згідно звітів ООН воно зустрічається в усіх країнах світу без винятку, і в групах ризику перебувають будь-які етноси та раси.
Саме тому вже наступного тижня члени Європарламенту працюватимуть над заходами протидії примусовій праці. Вони будуть націлені на те, щоб товари та продукти, вироблені таким чином, не могли принести доходу експлуататорам.
Спроба змінити світ
Нове законодавство дозволить країнам Євросоюзу заборонити продаж, ввезення та вивезення такої продукції. При виявленні подібних товарів, чинитимуть одним із наступних варіантів:
- вилучення з ринку;
- переробка;
- знищення.
Самі компанії, які будуть спіймані на подібному, обкладатимуться великими штрафами. Але якщо компанія врахує свої помилки і позбавиться примусової праці в своєму ланцюгу поставок, то надалі вона зможе повернутися до діяльності.
Жебрак чи секс-працівник?
Сучасне рабство – це не лише торгівля людьми. Його проявами є:
- сексуальна експлуатація;
- трудова експлуатація;
- примус до жебрацтва;
- втягнення в злочини;
- використання у збройних конфліктах;
- вилучення органів та ін.
Найбільший відсоток “рабів” – це жінки та діти. З початком війни в Україні явище рабства значно збільшилось. Найчастіше це організовано під час евакуації та поселення в так звані “центри для біженців”, де насправді перебувають раби.
Також багато українців мають проблеми із фінансовим забезпеченням через руйнування Росією української економіки та промисловості, тому шукають працевлаштування за кордоном. Момент транспортування та надання житла – найбільш ризикований.
Наївні відчайдухи
Нещодавнє дослідження показало, що 1% українців готові віддати паспорт працедавцю, працюючи за кордоном, а 3% – влаштовуючись на роботу в Україні (бо в своїй країні відчувають себе більш захищеними).
За словами генеральної секретарки ОБСЄ, ідентифікованими стають менше 1% жертв. Це в свою чергу озачає, що злочинці, які займаються таким бізнесом, у 99% випадків залишаються безкарними. Лише за останні 15 років прибуток від торгівлі людьми зріс в пʼять разів, що свідчить і про масштаби лиха.
Саме тому кожен мусить памʼятати про цю загрозу в той час, як Європа починає рішучу боротьбу з такою “чумою” наших часів.
