В Європі дедалі більше посилюються антиміграційні настрої. Сутички з поліцією з цього приводу, в яких нерідко страждають люди, вже не шокують. Українцям важко зрозуміти, чим це викликано, бо в Україні такої проблеми не існує, тож виглядає це все як банальне несприйняття чужинців та іншої культури. Але треба придивитись пильніше, щоб усвідомити: проблема виникла небезпідставно.
“Найдобріші, але йдемо не туди”
В Дубліні восени 2023 року цивілізовані громадяни перетворились на некерований натовп, який ледве стримали поліцейські. Не обійшлося і без жертв. В поліції тоді ці події назвали “божевільним хуліганством під впливом крайньої правої ідеології”. Але ряд авторитетних політиків відреагував інакше. Наприклад, британський експремʼєр Борис Джонсон написав, що європейці “не приймуть таких швидких демографічних змін”.
Після перемоги в Нідерландах партії Вілдерса він продовжив свою риторику, зазначивши, що “ірландці і голландці – найдобріші і найщедріші у світі, але вже і серед них є багато тих, хто хвилюється, що шлях відкритості до мігрантів веде кудись не туди”.
З осені минулого року ситуація не змінилась, і уже 5 лютого акція протесту була більш численною, до неї долучились кілька сотень осіб. Основні думки можна було прочитати на плакатах – “Життя ірландців важливі”, “Ірландія переповнена” та інші.
Якби це була лише думка кількох сот ірландців, про неї можна було б не хвилюватися. Але соцопитування показують, що праві політичні сили, які радикально налаштовані у питаннях мігрантів, саме на цьому факторі отримують значну підтримку широкої громадськості. Такі групи, як “Ідентичність і демократія” та “Європейські консерватори і реформісти” консолідують в своєму складі досить одіозних представників, які симпатизують Кремлю.
Від гостинності до фобії чужих
Але чому ж така разюча зміна сталася з європейським суспільством? Ще досить недавно в Європі гучно з вуст політиків лунали такі лозунги:
- мультикультуральність – прогресивне явище;
- мігранти сприяють зміцненню економіки і зростанню ВВП.
Досить швидко стало зрозуміло, що мігранти, які приїздять сюди з Азії та Африки, найчастіше не є професіоналами або кваліфікованими працівниками. Переважна більшість таких прибульців – економічні біженці, які розраховують на соцвиплати. Довго через політкоректність і ризик звинувачень в ксенофобії дослідження на цю тему не робили, що дозволяло і надалі експлуатувати колишні наративи. Але тепер аналітика з цього питання напрацьована.
Наприклад, в Австрії опублікували звіт, згідно з яким за минулі 10 років мігранти коштували країні 21,6 млрд євро. Лише 45% осіб, які отримали притулок, влаштувалися на роботу (українці в цьому дослідженні не враховувались, адже у них статус тимчасового прихистку, а не біженства). В Амстердамі в 2023 році провели роботу на схожу тему під назвою “Держава добробуту без кордонів: наслідки імміграції для державних фінансів». За її результатами стало відомо, що кожен рік середні витрати на мігрантів у Нідерландах становлять 17 млрд євро. У 2016 році ця цифра була максимальною – 32 млрд євро.
Всього зробили кілька цікавих висновків:
- Іммігранти з умовного цивілізаційного Заходу економічно вигідні. Сюди підпадають мігранти з Японії, США, Океанії, Британських островів, Швейцарії і Скандинавії.
- Іммігранти з Карибського басейну, Близького Сходу, Туреччини, Африки, Марокко, Судану та ін. несуть негативні ефекти
Кожен з західних мігрантів за рік постачає близько 25 тис євро в бюджет, а кожен східний спричиняє витрати близько 275 тис євро. Щоб зрозуміти незадоволення місцевих, треба знати, що видатки уряду в Голандії на мігрантів більші, ніж забезпечення освіти, соціалки і пільг. Крім того, навіть працюючі мігранти платять менші податки і соціальні відрахування, ніж громадяни.
В Німеччині лише в 2023 році витрати на мігрантів сягнули 48 млрд євро, і при цьому половина тих, хто приїхав сюди ще 8-9 років тому, досі не працюють і живуть на соцвиплати.
Економіка чи злочинність?
Але міграційні проблеми полягають не лише в економічній площині. З ростом мігрантів невпинно зростає рівень злочинності, з яким раніше Європа не мала справи. Згадки про спокійні європейські міста і містечка давно пішли в минуле. І хоч ЗМІ не афішували звʼзку між цими двома поняттями, як і поліція, що не називала національність і походження затриманих осіб, це лише сприяло зростанню незадоволення суспільства.
Прекрасно ілюструє це приклад Швеція, де 25% жителів – уродженці інших країн. Зараз тут спостерігається сплеск злочинності і бандитських воєн за участю іммігрантів. Швеція наразі посідає перше місце за рівнем насильства по всій Європі.
У 2022 році шведський соціолог Адамсон опублікував результати дослідження з такими даними:
- 58% підозрюваних у злочинах з 2002 по 2017 рік були мігрантами;
- 73% вбивств за цей період скоїли мігранти;
- 70% пограбувань скоїли не громадяни Швеції;
- рівень вбивств зріс в чотири рази.
Схожі дані отримали і експерти з Данії.
Політика запізнилась
А тепер час повернутися до політиків. Значна частина лівих сил притримується думки, що нелегальна міграція майже не впливає ні на економічний стан країн, ні на злочинність. Більш того, вони схиляються до теорії “расистських упереджень”, якими страждає Європа. Іноді кажуть, що виною негативних наслідків є низька інтеграція прибульців у західне суспільство.
До їх думки нерідко прислухаються, бо до мігрантів у поліції дійсно частіше виникають підозри, іноді – безпідставні. Але чи впливає це на загальну картину – питання риторичне. Треба констатувати той факт, що політкоректність давно переросла рівень раціональності. При цьому впертість в слідуванні ідеям, які не працюють, може мати фатальні наслідки для Європи, такі як:
- фрагментація західних суспільств;
- несприйняття єдиної національної ідентичності;
- відмова від здорового патріотизму;
- дистанціювання від традицій корінної нації.
І всі ці фактори насправді хвилюють багатьох європейців, тому значний “правий” поворот – наслідок довготривалого ігнорування владою проблем. Тепер ситуація сягнула апогею, а який фінал це все матиме, покаже вже найближчий час.
