Міграційна криза, викликана війною, сколихнула світ. Однак, політики кажуть, що біженці – не лише навантаження на бюджети держав, але й потужний стимул для економіки. Які справи в дійсності?

За приблизними даними за кордонами України через війну опинилося біля 6 млн українців. Десь 1,5 млн зараз знаходяться на території РФ. Частина з них депортована примусово. 

В інших країнах знаходиться від 1,8 до 2,36 млн дорослих і від 1,97 до 2,54 млн дітей.

Які країни прихистили українців

По віковому фактору українські мігранти воєнного часу складаються таким чином: 51% – діти до 18 років, 48% – дорослі. 

Розподіл українців по європейським країнам виглядає так:

• Польща: 38,4%;
• Німеччина: 19,5%;
• Чехія: 12%;
• Італія: 5,6%;
• Франція: 2%;
• Румунія: 2,0%;
• Словаччина: 2,0%;
• решта: 18,5%.

Де біженцям допомагають більше

Найбільше пільг біженці отримують в Німеччині: тут і соцвиплати, і забезпечення житлом. Ті, хто не працюють, мають право на допомогу в розмірі біля 400 євро кожного місяця, а на дітей різного віку можна отримувати від 285 до 376 євро. Результати опитувань показують, що майже 90 відсотків українців в Німеччині задовольняють свої житлові потреби. 

Де найважче

В Польщі за рік опинилась найбільша кількість українців, що пояснюється близькістю кордонів і найменшим мовним барʼєром. Проте, з допомогою від держави тут важко. Стабільно дають лише допомогу біля 100 євро на дітей. За опитуванням, тільки 43% громадян України тут можуть задовольнити базові потреби.

Українці – друзі чи небажані гості

Місцеві жителі по-різному реагують на біженців. Хтось готовий простягнути руку допомоги, хтось звинувачує їх у кризі, в рості цін, в зменшенні зарплат тощо. 

Проте економісти вказують, що сумарний ефект від появи біженців в країнах Європи позитивний. Навантаження на ВВП сягнуло 0,2-0,23%. Але натомість українці компенсували ризики рецесії, а в декотрих країнах взагалі допомогли її уникнути. Також громадяни України, перебуваючи на території ЄС, стимулюють споживчі ринки і поповнюють кадри. Спеціалісти зазначають, що це безцінний актив для країн перебування. Лише в Польщі від працевлаштованих українців у бюджет надійшло 10 млрд злотих.

Що з Батьківщиною

Позитивний ефект для Європи обернеться погіршенням ситуації в самій Україні. Лише за рік втрати ВВП сягнуть 2,5-7,7% ВВП. 

Криза і темпи відновлення напряму залежатимуть від кількох факторів, одним з яких вважають те, як довго перебуватимуть громадяни за кордоном і скільки з них зможуть чи захочуть повернутися в свою країну.