Вже рік відбувається планомірне винищення українських людей. Очолює цей процес Президент РФ Путін. Проте є й інші постаті, ролі яких менш медійні, але від цього не менш вагомі. Декотрі з них змінювали одне одного, але єднало їх одне: бажання, щоб українські території стали російськими, а громадян України на них більше не існувало.
Сергій Шойгу
Свого часу цього міністра оборони вважали наступником Путіна. Є головною особою у модернізації та забезпеченні армії РФ. Війна виявила масштаби корумпованості цього відомства, через що протистояння озброєнню розвинутих країн виявилось неможливим. Щоб уникнути відповідальності, Шойгу досі доповідає Путіну про певні успіхи на фронті. Йому це вдається, адже він залишається основним каналом спілкування між Президентом РФ і військовим командуванням на фронті.
Євгеній Пригожин
Одна з самих медійних постатей серед верхівок СВО. Його роль у війні, обовʼязки та відповідальність чітко не окреслені. Він намагається підкорити медійний та політичний простір, паралельно фінансуючи бойові загони. Сам Пригожин сподівається на політичне майбутнє. За його словами, функція “вагнерівців” полягає у побудові політичної перспективи Росії після каденції Путіна.
Валерій Герасимов
Начальник Генштабу збройних сил РФ, заступник Шойгу. Співорганізатор окупації Криму в 2014 році. Був ідейним автором гібридної війни на сході України з 2014 року, яку застосував і у 2022. Проте, в квітні його усунули від справ, однак вже через 8 місяців повернули знову.
Олександр Дворніков
Набув колосального досвіду під час сирійського конфлікту, після чого отримав прізвисько “сирійський мʼясник”. Керував окупаційними військами після провалу блискавичного захоплення територій України. Його характеризують як головоріза, який повністю проявив себе, коли Алеппо рівняли з землею в Сирії. Не зрадив своїм принципам і в Україні. Серед улюблених засобів: тортури, зґвалтування, застосування нервово-паралітичних речовин тощо.
Однак, не виправдав сподівань Кремля і був усунутий в жовтні 2022 року.
Сергій Суровікін
Також є “вихідцем” із сирійської кампанії. Був ключовим генералом перед відступом з Херсону. Саме Суровікін – автор концепції бомбардувань енергосистеми України. На це було витрачено біля 700 ракет і 500 ударних БПЛА. Остаточна ціль так і не була досягнута, а перевитрата стратегічних резервів викликала невдоволення Кремля.
Ігор Осипов
Адмірал, командувач ЧФРФ. Відповідає не лише за військові дії з акваторії Чорного моря, але і за блокування судноплавства тут. За його керівництва стався найбільший провал ВМФ РФ всіх часів – втрата ракетоносія “Москва”.
Є всі шанси, що ці 6 персон будуть повʼязані між собою не лише винищенням українців, але і постанням перед міжнародним судом у якості звинувачуваних.
