На Заході продовжує збільшуватись незадоволення тим, як повільно просувається контрнаступ України. Темпи зовсім не відповідають очікуванням, до формування яких долучились як західні партнери, так і сама Україна. Заяви про те, що всі будуть приголомшені, коли він розпочнеться, тепер призвели до тотального розчарування. Але головними є не настрої суспільства, а політика і військова справа.
Про успіхи
Українська сторона заявляє про щоденні успіхи, проте, вони настільки незначні, що говорити про реальну динаміку важко. Просування на 50 м або навіть на 1 км в день важко назвати прогресом, коли йдеться про десятки тисяч кілометрів окупованих земель.
Тим не менше, високопосадовці в Києві періодично заявляють, що справжній контрнаступ ще не розпочався, а триває лише його перший – підготовчий – етап. Певні зміни сталися під час повстання Пригожина, коли біля Бахмута українська армія змогла просунутися по флангах на 2 км вперед.
Кілометри до оточення
Проте, військове командування України зазначає, що просування відбувається в умовах переваги в техніці, озброєнні і кількості солдат на користь Росії. Головною задачею зараз є не взяття Бахмута, а оточення російських угруповань, які там знаходяться, в кільце. Для цього потрібно перекрити логістичні шляхи і забезпечити блокаду.
Хто незадоволений?
Є європейські та американські посадовці, які незадоволені темпами наступу. Вони вважають, що українці повинні жорсткіше тиснути на ворога. Хоча перший етап показав: українські війська підготовлені на середньому рівні, техніки та озброєння для блискавичного результату недостатньо.
Ризикувати кількісним складом штурмових підрозділів, які вже досить виснажені, українські воєначальники для задоволення потреб західних партнерів не наважуються. Однак деякі військові аналітики вважають, що таке “заощадження” людського ресурсу обернеться більш значними втратами в довгій перспективі.
Не втрачаючи чемності
Все частіше лунає думка про те, що до середини осені Україна повинна продемонструвати значні успіхи на фронті. Якщо цього не відбудеться, Захід буде змушений наполягати на початку переговорів з Кремлем для припинення вогню і замороження конфлікту. Для цього вже почали розробляти різні проекти, які нададуть українській стороні змогу утримувати ворога на лінії розмежування приблизно в такому форматі, як це було, починаючи з 2014 року.
Військові джерела з боку Києва на це реагують тим, що в свою чергу підкреслюють: західні партнери теж не виявляють поспіху в наданні озброєння, яке необхідне для здобуття швидких результатів, тому давити не мають права.
