Контрнаступ триває. В інформпросторі спостерігається закономірна подвійна ситуація: українська сторона заявляє про значні успіхи, а російська – про повний провал плану контрнаступу. Як і завжди, правда прихована десь посередині. Однозначно, що ситуація на фронті змінилась. Яка вона зараз, та від чого залежить подальший перебіг подій, читайте далі.
Хто кого здивує
Перевага в боях завжди на стороні того, хто постійно дивує ворога. Саме тому і росіяни, і українці безупинно змінюють тактику.
Військові спеціалісти зазначають, що загальна схема боїв зараз нагадує бої під час ІІ Світової: це лобові штурми, направлені на подальший вихід на оперативний простір, який дасть змогу здійснити оточення підрозділів супротивника.
Історія по спіралі
Прослідковується ще одна паралель: як і в 40-х роках минулого століття, військове командування РФ робить заяви про те, що їх армія легко знищує кращі за якістю та оснащенням ворожі війська з мінімальними втратами. Очевидно, що це було неправдою, як і зараз.
За даними Вермахту втрати радянської армії на мінних полях становили 10-90% техніки першої хвилі. Найімовірніше, показник і зараз коливається в цих межах.
Козирі Росії
Серед переваг російської армії можна виділити такі:
- контроль над панівними висотами, з яких легше вести оборону;
- сильні засоби радіоелектронної боротьби по здобуванню інформації про розташування радіоелектронних засобів, систем керування військами і зброї противника;
- перевага в кількості артилерії;
- перевага в авіації – дуже важливий фактор;
- протитанкові керовані ракети;
- великі заміновані площі.
Незважаючи на це, в Росії заговорили про необхідність нової масової мобілізації, з чого випливає висновок: російське командування в напруженні.
Каховка як зброя
Росіяни отримали перевагу і через підрив Каховської ГЕС. Значне затоплення Херсонської області зменшило там площі територій, де ведуться бої, а отже військові підрозділи можна перекинути на більш актуальні напрямки. Це забезпечило ущільнення російських позицій і вогню в зоні атак.
Першогчергові завдання ЗСУ
Зі свого боку для результативного контрнаступу українська армія має вирішити такі першочергові завдання:
- або захоплення панівних висот, або взяття ворожих підрозділів в оточення;
- перекривання логістичних мереж росіян вздовж залізничних шляхів – Токмак, Пологи, Мелітополь.
Успіхи ЗСУ в цьому напрямку є, хоч і здобуваються вони повільніше, ніж хотілося б.
