На жаль, війна – золоте дно для багатьох країн, які виготовляють військову техніку, а також для окремих осіб, які отримують на постачанні просто неймовірні здобутки. Особливі вигоди фіксуються у держав, які виробляють зброю і техніку, а самі бойові дії відбуваються не на їх територіях. Тобто, їх економіка росте в той час, як чиясь інфраструктура і промисловість руйнується.
Але є і незадоволені сторони, для яких війна – це зайві витрати. До них відносять тих, хто безпосередньо спонсорує військові дії. Російська Федерація є найбільшим спонсором світового тероризму подібного формату, тому, як би дивно це не звучало, саме Путін найбільше зацікавлений у припиненні бойових дій.
Бізнес з високими ризиками
Війну схематично можна розглядати як певний бізнес-проект: вона має сенс доти, доки дохід від неї перевищує витрати. Але є нюанс: дохід розглядається не лише прямий (завойовані території, підприємства, ресурси тощо), але і політичний або перспективний. Ось тут оцінку зробити важче, але з політичної точки зору саме ці надбання мають набагато більший потенціал, ніж прямий дохід. Саме такий “журавель в небі” найчастіше стає причиною розвʼязання війни.
Ось ця політична доцільність і різниця між витратами і користю для Росії значно зменшується майже щомісяця. Путін прекрасно усвідомлює це.
Жертва обставин?
Основних причин у такої тенденції є кілька:
- Відсутність перспективи. З точки зору раціональності “окупилися” лише перші місяці війни, коли за дуже короткий час було захоплено велетенські території України. Зараз зрозуміло, що військові методи не дозволять отримати контроль над значно більшими територіями, ніж є зараз.
- Подальше продовження війни в тому форматі, який спостерігається зараз, висмоктує запаси техніки, які треба накопичувати для наступного великого кроку. Відомо, що захоплення України – лише одна частина великого плану Путіна. І для того, щоб перейти до наступного кроку, треба не витрачати весь військовий потенціал тут, а накопичити запас на майбутнє. Робити це одночасно з війною в Україні практично неможливо.
- Руйнування економіки. Попри всі заяви Кремля економіка Росії зараз нагадує інваліда, якому щодня стає гірше. І якщо владі відверто все одно, як живе народ, то точно не все одно, що неможливо нарощувати військовий потенціал, коли бюджет пустий. І це вже суттєва проблема. Кожен день війни в Україні поглиблює економічну кризу РФ. Поставити ситуацію на паузу і позбутися санкцій – один з найпростіших варіантів для досягнення своєї мети.
А яка ж ця мета путінського режиму? Приблизно така сама, як була і в Третього Рейха, а саме – змінити світовий лад, в ідеалі – отримати Путіну роль світового лідера. Звучить це як щось фантастичне, та насправді досягти цього цілком реалістично. Звичайно, за умови якщо політичні дивіденди від цього не перевищать витрати. А за це вже несе відповідальність світова політична еліта.
Однак, навіть весь цей набір факторів не дозволяє Путіну припинити бойову кампанію в будь-який слушний момент. Бо війна – це велетенська піраміда, і витягнути з неї якийсь один елемент означає завалити всю конструкцію. Про причини, які не дозволяють Кремлю закінчити так звану СВО, буде підготовлений інший матеріал.
