Українська армія в перші місяці після повномасштабного вторгнення Росії продемонструвала фактично диво: більшість військовослужбовців не мали бойового досвіду, проте показали себе неймовірно професійно. Але пройшло 18 місяців, і все більше військових експертів висловлюються з приводу того, що принциповий підхід української влади до війни в Україні треба змінювати.
Надовго, а можливо, назавжди
Перше, що потрібно усвідомити: війна не закінчиться скоро. Розмови про кілька місяців – півроку можуть собі дозволити популісти, але влада, а й народ мусять зрозуміти, що війна – це та реальність, в якій треба буде жити роками. Не менш ймовірно – десятиліттями. І від того, як швидко це вдастся усвідомити, залежить якість наступних десятиліть.
Метри і кілометри
Виходячи з вищесказаного, треба змінити і ставлення до мети кожного бою і глобальних воєнних операцій. Як би не боліла українцям втрата своїх територій і як би сильно не хотілось повернути їх як можна швидше, запеклі бої за сто метрів землі з сотнею загиблих та поранених нераціональні. Коли війна триває роками, найголовніше – зберегти армію і солдат. Відвойований кілометр і втрачений підрозділ – це не перемога, а поразка. Хіба що йдеться про надзвичайно важливу стратегічну точку, яка надасть значну перевагу.
Всі там будемо
Третя важлива зміна – це підхід до мобілізації і демобілізації. На даний момент мобілізація – таке собі прокляття, якого з усіх сил намагається уникнути багато чоловіків призовного віку. І причина полягає не у відсутності бажання захищати Батьківщину, а в тому, що практика демобілізації наразі не діє адекватно.
Ситуація така, що для військовослужбовців наразі існує лише два шляхи покинути лави ЗСУ:
- після отримання важкого поранення, наслідком якого є неробоча група інвалідності;
- посмертно.
Отже, як в старому анекдоті, вибратись звідти живцем варіантів немає. Фактично після мобілізації у людини дуже похмурі перспективи. Щоб уникнути такої ситуації, треба усталити терміни служби в армії. Якщо солдати знатимуть, що, наприклад, за рік-півтора їх демобілізують, це змінить їх моральний стан.
До того ж, за такої практики військо поступово ставатиме більш досвідченим через кілька причин:
- знаючи, що більшості доведеться служити, ще в цивільному житті люди починали б готуватися;
- солдати з бойовим досвідом ділилися б знаннями після демобілізації;
- суспільство більше було б залучене до допомоги ЗСУ, бо з цим безпосередньо стикнулася б майже кожна родина.
Експерти рекомендують ввести таку практику вже найближчими місяцями, щоб підвищити ефективність армії.
