За останній тиждень відбулося чотири вдалі атаки по нафтогазовим підприємствам на території Росії. Кремль намагається не коментувати ці події, щоб зберегти ілюзію контролю над ситуацією, але факт не приховаєш: нова стадія війни, про яку ще нещодавно говорили в теоретичному розрізі, перейшла в практичну площину. І ця стадія принесла неочікувані результати.
В чому полягає
Донедавна фокус українських зусиль концентрувався на територіях бойових дій і на прилеглих зонах. Проте, нещодавно стало зрозуміло, що асиметрична війна (“асиметрична війна” – це те протистояння, в якому сили супротивників неспівставні за кількома критеріями) має вийти з формату останніх двох років. Саме з початком 2024 року і розпочалася нова фаза, що полягає в ураженні військово-промислового комплексу Росії і критичних для бойових дій обʼєктів на російських територіях.
Нові цілі – це інфраструктурні обʼєкти, які обслуговують як цивільне населення, так і потреби військової промисловості. Особлива увага приділяється тим, що відіграють ключову роль в забезпеченні російських збройних сил.
Набирає обертів
За останній тиждень стало очевидно, що плани вже втілюються в життя, адже атакували чотири підприємства, і кожна з проведених акцій була успішною. Для ураження використовували ударні дрони, що були скеровані по таким обʼєктам:
- 18 січня – Петербурзький нафтовий термінал. Він є найбільшим російським терміналом з перевалки нафтопродуктів в Балтійському регіоні. Працює з 1996 року.
- 19 січня – нафтобаза “Роснафти” в м. Клинці. Тут згоріли великі резервуари з паливом.
- 21 січня – термінал компанії “Новатек” в порту міста Усть Луг. Цей паливний комплекс є ключовою ланкою енергетичної інфраструктури, що виробляє переробку газового конденсату та нафтопродуктів для експорту в Азію. Російська сторона повідомила, що це призведе до значних фінансових втрат і зміни динаміки експорту нафтопродуктів у регіоні.
- 24 січня – Нафтобаза в Туапсе поблизу нафтопереробного заводу “Роснафти”. Це єдине таке виробництво на березі Чорного моря. Поруч розташований порт, з якого і вивозять на експорт нафтопродукти, щоб поповнювати бюджет коштами для війни з Україною.
Чому це можливо
Півтори року риторика російського керівництва була незмінною: території надійно захищені, і росіянам нічого не загрожує. Останні події чітко продемонстрували, що це дуже далеко від істини. Головна складність полягає в масштабі площі, яку треба захистити. Необхідна кількість ППО для цього просто захмарна, тому на шляхах до важливих обʼєктів – безліч так званих “сліпих зон”, які неможливо зробити безпечними.
Саме цим і користується українська сторона, яка за кілька останніх місяців змогла адаптувати іноземні артилерійні снаряди в безпілотники-камікадзе.
Неочікувані (або навпаки) результати
Крім ураження самих обʼєктів атаки привели ще до одного ефекту: процентне співвідношення росіян, які підтримують війну в Україні, стрімко впало. За результатами опитувань понад 56% громадян РФ бажають швидкого закінчення СВО без досягнення цілей, які проголошує керівництво. Змінилася і риторика висвітлення подій в медіа: якщо раніше у формулюваннях використовувалось словосполучення “війна в Україні”, то тепер все частіше лунає “війна з Україною”, що вже не має привʼязки виключно до українських територій.
Зрозуміло, що з кожною новою атакою по НПЗ Росія все більше підготовлена до ризиків. Тому експерти наголошують, що найближчим часом обʼєктами ураження стануть не одиниці нафтопереробної галузі, а якоїсь іншої сфери. Судячи з динаміки, ми ось-ось дізнаємось, яка саме сфера це буде.
