Держави, які володіють ядерною зброєю, прискорили темпи її нарощування. Кількість оперативних ядерних озброєнь у світі почала зростати, як підтвердження довгострокових планів модернізації та розширення збройних сил країн. Про це йдеться у щорічнику Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). У своєму звіті за минулий рік дослідники попереджають про світову небезпеку цієї тенденції.
“Ми дрейфуємо в один із найнебезпечніших періодів в історії людства”, – заявив директор SIPRI Ден Сміт. «Дуже важливо, щоб уряди світу знайшли способи співпраці, щоб знизити геополітичну напруженість, уповільнити гонку озброєнь і впоратися з наслідками екологічної кризи, яка все більше посилюється», – зазначив він. І закликав країни відновити ядерну дипломатію та посилити міжнародний контроль над ядерною зброєю.
Згідно із звітом, дев’ять ядерних держав – США, Росія, Великобританія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, Північна Корея та Ізраїль – продовжують модернізацію своїх ядерних арсеналів.
За оцінками SIPRI, з початку 2022 року до початку 2023 року глобальний запас ядерних боєголовок продовжував зменшуватися, проте кількість діючих ядерних боєзарядів скоро збільшиться. Близько 2 000 боєголовок зараз перебувають у стані підвищеної бойової готовності, головним чином у Росії та США. Вони зберігаються або в ракетах, або на базах військово-повітряних сил.
За даними дослідників проблем світу, Росія та США разом володіють майже 90% усієї ядерної зброї. Їхні арсенали залишалися стабільними у 2022 році, хоча звітність країн з цієї теми значно знизилася після початку війни Росії проти України. Британський уряд також не повідомляв публічно про кількість своєї ядерної зброї минулого року.
Нинішнє збільшення ядерної зброї у світі насамперед пов’язане із Китаєм, який активно поповнює свої запаси. Дослідники передбачають, що арсенал Пекіна найближчим часом лише зростатиме. Що стосується Індії та Пакистану, то минулого року ці країни представили та продовжили розробку нових систем доставки ядерних боєзарядів. Індійська зброя тепер розрахована на велику дальність, у тому числі таку, яка може досягати цілей на території Китаю, підозрюють дослідники.
SIPRI із занепокоєнням звертає увагу на загальне посилення риторики держав щодо важливості ядерної зброї. Північна Корея продовжує розглядати свою військову ядерну програму як центральний елемент своєї стратегії безпеки.
Аналітики також зазначають, що дипломатія в галузі контролю над ядерними озброєннями та роззброєннями зазнала серйозних невдач після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. Так, США одразу призупинили двосторонній діалог про стратегічну стабільність із Росією. А Москва, у свою чергу, у лютому 2023 року оголосила про припинення своєї участі в Договорі про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
“У цей період високої геополітичної напруженості та недовіри, коли канали зв’язку між ядерними суперниками закриті або ледве функціонують, ризик прорахунку, непорозуміння чи випадковості неприйнятно високий”, – наполягає Ден Сміт.
Фахівці SIPRI у своєму останньому звіті особливо наголошують на погіршенні глобальної безпеки за останній рік. Наслідки війни в Україні видно майже у всіх аспектах питань, пов’язаних із озброєннями, роззброєнням та міжнародною безпекою. Проте гостра геополітична напруженість, недовіра та розкол наростали у світі задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, – кажуть дослідники.
