Апофеозом зневіри в допомозі з боку США став намір відродження Антанти. Про це стало відомо із заяв Міністрів закордонних справ Великої Британії та Франції. За їх словами, блок знову постане, і його старими-новими засновниками будуть дві ядерні держави Європи.
Обидва високопосадовця чітко вказали на мету відродження військового блоку часів Першої світової війни, це – перемога над Росією. Здається, європейці починають розуміти, що насправді означає ймовірний програш України в російсько-українській війні, а перспектива цього стає все більшою практично щодня.
Все нове – добре забуте старе
Різниця між Антантою початку минулого століття і сучасною полягає в тому, що тоді Росія входила до її складу, та і ядерної складової в той час просто не було. Зараз же світ зробив стрімке піке і один із колишніх членів перетворився на основного ворога. Важко сперечатися з тим, що Антанта була більш ефективнішою, ніж коаліції, які склалися зараз, тому, можливо, в такій ініціативі є сенс.
Та головне питання полягає у тому, чи можна такі наміри вважати справжнім зламом у світогляді і підходах європейців, чи це лише риторика, за котрою не послідує жодних дій?
Більшість аналітиків схиляються до того, що це не просто розмови, а реальний сигнал, що Європа налаштована знайти свою стратегічну ідентичність і відстоювати її.
Надія, яка зруйнувалась
На початку 2022 року кожен український біженець у Європі стикнувся з тим, що європейці як мантру повторювали одну й ту саму фразу: “Ми не боїмося Росії, бо НАТО нас захистить”. За два роки події показали: така надія була досить наївною.
Справа в тому, що найбільший внесок в НАТО завжди робили США, на цьому і тримався Альянс. Але з минулої осені стало зрозуміло: Європа весь час виглядала загрозу зі Сходу, на що були всі підстави, але головне розчарування прийшло із Заходу. США вперто відмовляються бути так само заангажованими в безпекову ситуацію сусіднього континенту, і це – лише верхівка айсберга, який став зрозумілий всім. Реальні події, що призвели до цього, відбуваються вже давно і невідворотньо. Тому сталий міф про те, що “НАТО нас захистить”, виявився крихким самозаспокоєнням.
Це стало дуже неприємним і болючим прозрінням, результатом якого виявились нові підходи в сфері безпеки. Так за останній місяць відродився Веймарський трикутник, що свідчить про нечувану за останні 30 років активізацію в безпековій сфері Європи. В трикутник увійшли:
- Франція;
- Німеччина;
- Польща.
Їх спілкування в безпековому секторі було дуже обмежене ще з 90-х років, але тепер знайшлося те, що згуртувало – ризики майбутньої війни.
В особливо вразливому становищі опинилася Польща, яка територіально розташована найближче до агресора, військові дії зараз розгортаються просто в сусідній країні, і динаміка невтішна, а перспективі – ще гірші. При цьому весь час з моменту виходу зі сфери впливу СРСР Польща орієнтувалася на підтримку США через голови Франції І Німеччини. А тепер Штати не виглядають таким вже надійним партнером, як ще кілька років тому.
Тому відродження Антанти, куди увійдуть ядерні Британія і Франція, не дія на упередження, а вимушений захід.
“Запасне” НАТО
А найголовніші висновки з усього цього можна було зробити після засідання на рівні міністрів закордонних справ членів НАТО. Вони висловлювали свої позиції, думки і пропозиції. Отже, висновки наступні:
- Європейці більше не вважають, що США гарантує їм підтримку і захист в разі потреби.
- Терміново необхідно розвивати власні безпекові і оборонні структури.
- Це треба робити паралельно з НАТО, не відмовляючись поки що від Альянсу повністю.
Те, що НАТО зможе і не виконати ті політичні і військові зобовʼязання, які прописані в Статуті, вже не викликає бурхливих заперечень. Виглядає так, що “глобальний Захід”, про який так любили говорити в російських пропагандистських шоу, остаточно розвалюється і починає дивитись у зовсім різних напрямках.
Отже, на цьому засіданні міністрів членів НАТО йшлося про єдність і співробітництво країн Європи. Якщо конкретніше, то можна швидко розвивати свої ВПК. Вже зараз почалася активізація військово-промислового комплексу та відновлення армій окремих держав. А це явно вказує на те, що європейці не впевнені, що в разі бомбардування Росією, наприклад, якоїсь балтійської країни, Америка накриє ядерною парасолькою всю Європу.
Вирішальні члени
Тому рішення про відновлення Антанти дуже важливе, особливо, з огляду на те, які саме країни це започатковують:
- це ядерні держави;
- вони обидві – постійні члени Ради безпеки при ООН;
- і Франція, і Британія були учасницями Ялтинської угоди по створенню всіх безпекових структур, що дає їм великі юридичні права.
Саме тому вони, як першопрохідники, беруть на себе відповідальність з огляду на зміну дій США. Хоча всі до останнього будуть сподіватися, що спікер Палати представників Майк Джонсон посприяє, щоб законопроект про допомогу Україні все ж потрапив на голосування. Бо якщо цього не відбудеться, це точно виглядатиме вже не як затягування внутрішніх діалогів всередині США, а як зелене світло Росії.
Спеціалісти останнім часом зазначають, що Америка може притримувати Українське питання як розмінну монету в переговорах з Китаєм, виконувачкою волі якого по суті є Росія. Не хочеться вірити в те, що це правда, але відродження Веймарського трикутника, Антанти, ВПК Європи в будь-якому випадку не буде зайвим рішенням. Бо іноді здається, що глобальна нинішня політика скотилася до принципу “Кожен сам по собі”.
