Останніми днями увага спільноти в Україні і за її межами прикута до можливої пыдозри генералу Наєву з приводу здачі Півдня в перші дні війни. Насправді для таких чуток є підстави, бо подібні справи вимагають масштабного опрацювання, в ході чого залучається багато людей. Певна частина тих, хто приймає участь в роботі, не зберігає повного мовчання, інформацію “зливають” своїми каналами.
Громадськість штормить
Джерелом інформації про підозру Наєву є не одна інституція, а одразу три:
- ДБР – Державне бюро розслідувань;
- Генштаб;
- КНДІСЕ – Київський науково-дослідний інститут досудових експертиз.
Та головна проблема полягає не у витоці інформації (хоч і цей фактор ігнорувати не можна), а в тому, що далі очікується ще низка не менш бурхливих справ.
Хто на черзі?
Підозра Наєву – це лиш перший етап, а далі плануються замовні кримінальні провадження ще двум ключовим персонам в обороні: це генерал Соколов – заступник командира Оперативного командування “Південь” і Залужний – Головнокомандувач Збройних сил. Декотрі джерела повідомляють, що на даний момент вже підготовлено експертизу в КНДІСЕ.
Зацікавлена сторона
Виникає логічне питання: кому це треба? Хто зацікавлений в такому розвитку подій? Відповідь треба шукати в ієрархії. ДБР працює на замовлення Офісу Президента, отже, без відома Банкової таку справу не ініціювали б.
Якщо вірити цій інформації, то все виглядає так: апарат Президента готує “винних” у провалі на Північному і Південному напрямках, а також. Питання про те, хто винен в російській окупації, яка відбулася так легко, а автоматично – і в смертях десятків тисяч захисників, постане з новою силою після закінчення бойових дій. Сказати, що це питання непопулярне і незручне – не сказати нічого. Тому завчасна підготовка відповідей на нього цілком логічна.
План дуже ризикований, адже підтримка Залужного вже багато місяців бʼє будь-які рейтинги, і військовослужбовці будуть обурені. Але від рішучих дій їх втримає необхідність залишатися на позиціях, що є гарантією відсутності бунтів та мітингів. Наявність ворога в країні – такий собі козир сучасної влади, який можна використати на свою користь.
Російський слід
Таким же чином можна було б нейтралізувати Залужного як основного конкурента на майбутніх виборах. А натомість поставити на чолі армії якогось “ручного” генерала на зразок Сирського.
Але є ще одна – і досить розумна – думка. Деякі аналітики вважають, що ця буря – наслідок дії російських спецслужб, які розхитують ситуацію всередині України. Ще навесні зʼявилася інформація про те, що Росія прикладе максимум зусиль, щоб створити ілюзію розколу влади в Україні, і конкретно – між Зеленським і Залужним. А український народ активно підхоплює дезінформацію, розповсюджену власними медіа в погоні за високими рейтингами.
