На форумі в Пекіні очільник Міноборони РФ Сергій Шойгу оголосив, що Росія бажає початку переговорів про закінчення війни з Україною. Наскільки ця заява відповідає офіційним настроям влади і яким Росія бачить мир, читайте далі в статті.
Заяву Міністр оборони зробив під час виступу на форумі “Сяншань” в Китаї. Цей захід присвячений глобальній побудові єдиної світової спільноти, і під час нього можуть висловитися представники різних держав, навіть тих, що конфліктують або знаходяться в стані війни.
Бовкнув чи наказали?
Можна було б подумати, що слова про готовність переговорів є лише власною думкою Міністра оборони Росії, але проти цього свідчать два красномовні факти:
- Текст для виступу був написаний вчасно, його готував не Шойгу особисто, а команда, яка чітко висвітлює всі фактори, на які треба звернути увагу офіційних представників інших країн. Випадкових слів в таких виступах не буває.
- Вже через кілька годин промова процитована пресслужбою Міністерства оборони. Якби якимось чином Шойгу доніс думку, яка не є офіційною позицією Кремля, її б не стали розповсюджувати і надавати широкому загалу.
Отже, в заяві Міністра оборони не можна вбачати лише його особисту позицію.
“Не все так однозначно”
В цьому можна було б шукати позитив, якби не подальший текст, в якому йдеться про те, що умовою миру стане забезпечення певних вимог Москви.
Серед таких умов, поставлених світовій спільноті:
- не допустити “стратегічної поразки” Росії з боку Заходу;
- не повертати територіальну цілісність України.
Окупацію східних та південних територій представник Росії назвав “новими реаліями”, і про повернення їх під контроль України не йдеться. Тобто, по суті, Росія пропонує залишити все так, як є на даний час, але при цьому припинити боротьбу України за свої землі.
Чи прислухається світ
В промові Шойгу натякнув на кілька факторів, які можуть бути привабливими для Заходу:
- участь РФ у повоєнному відновленні України;
- “мирне співіснування” з Заходом.
З цього випливає: по-перше, Росія неофіційно погоджується на репарації і намагається попередити ситуацію, коли її змусять це робити, бо тоді розмір призначатиметься незалежно від їх бажання, а по-друге, Кремль розуміє загрозу ядерній безпеці світу і не готовий до зростання напруження в цій сфері. Це може означати, що влада помірковано шукає вихід з ситуації, що склалася, або що ядерний потенціал Росії перебільшено, і в Кремлі знають про те, що не має переваги.
Такі обіцянки дійсно досить привабливі для Заходу, але як розвиватимуться події, покаже найближчий час.
