Країни ЄС таки досягли домовленості щодо розселення мігрантів. Напередодні міністри внутрішніх справ країн-членів Європейського Союзу ухвалили у Люксембурзі рішення про так звану “примусову солідарність”. Це стосується переселення мігрантів, які прибувають через Середземне море до Італії чи Мальти. Угода була прийнята кваліфікованою більшістю, оскільки дві країни – Польща та Угорщина були категорично проти.
Про що ж домовились міністри ЄС? Згідно з пропозицією Швеції, яка зараз очолює Раду Європейського Союзу, країни матимуть три варіанти: вони зможуть приймати мігрантів, платити за тих, кого не прийняли, або обрати так звану “оперативну допомогу”.
За підрахунками експертів, до Євросоюзу можуть прибувати щороку близько 30 тисяч мігрантів. А так звана “ціна” одного неприйнятого біженця була узгоджена на рівні 20 000 євро.
Польща виступила проти шведської пропозиції, оскільки вважає, що де-факто буде змушена приймати мігрантів і матиме лише вибір для того, щоб прийняти їх або заплатити фінансовий еквівалент. Загалом на Польщу припадатиме близько 2 000 з мігрантів на рік. Тому неважко підрахувати, що відмова Польщі приймати мігрантів може коштувати до 40 мільйонів євро.
«Ми за те, щоб закрити кордони, зокрема південні, і запобігти масовим міграціям, як ми це зробили на східному кордоні», – заявив прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. «Уряд Закону та Справедливості стоїть на сторожі миру, безпеки та здорового глузду, і якщо хтось хоче поринути у це соціалістичне божевілля, нехай іде, а ми забезпечимо полякам мир та безпеку», – зазначив він.
У свою чергу, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан висловив своє обурення ухваленим Радою ЄС рішенням щодо розподілу мігрантів. За словами Орбана, цим рішенням Брюссель зловжив своєю владою.
“Брюссель зловживає своєю владою. Вони хочуть примусово перевезти мігрантів до Угорщини. Це неприпустимо! Вони хочуть силою перетворити Угорщину на країну іммігрантів”, – сказав він.
Ухвалена угода тепер обговорюватиметься з Європейським парламентом. Мета полягає в тому, щоб міграційний пакет набув чинності на початку наступного року.
Ще один пункт цього договору – прискорити прикордонні процедури для осіб, які шукають притулку. Планується, що тих мігрантів, які не мають шансів на отримання притулку в ЄС, розпізнаватимуть на зовнішніх кордонах і швидко повертатимуть назад. Серед необґрунтованих бажань легально залишитись у країнах Євросоюзу учасники переговорів назвали прибуття з «досить безпечної країни». Це стосується всіх країн, де загальноєвропейський рівень визнання заяв про надання притулку становить менше 20 відсотків. Прикладами можуть бути Пакистан, Албанія та деякі африканські країни. Згідно з рішенням, ці претенденти мають бути виявлені протягом максимум 12 тижнів.
Згідно з новими правилами, люди, які отримали відмову у прикордонній процедурі, можуть бути швидко депортовані до країн свого походження чи інших третіх країн. У майбутньому депортуючі держави, тобто Греція та Італія, повинні мати можливість самостійно вирішувати, чи третя країна підходить для повернення. Загальноєвропейського переліку більше немає.
Метою реформ є скорочення кількості тих, хто прибуває та шукачів притулку в ЄС. Останніми роками кількість таких різко зросла. Так, у 2022 році 850 000 осіб подали початкову заяву про надання притулку у країнах Євросоюзу.
Біженців з України нові правила не торкнуться. Вони користуються винятковим захистом на іншій правовій основі.
