Приклад заразливий: чи можливе “позачергове” розширення ЄС?

Напередодні міністр закордонних справ Австрії Александр Шалленберг виступив із офіційною заявою, в якій закликав керівництво Європейського союзу в екстреному порядку розглянути питання щодо приєднання до структури нових країн-членів. За його словами, це дозволить “встановити паритет у геополітиці” і не допустити зміцнення впливу Росії на окремі держави. Згідно з останніми даними, цю ініціативу було охоче прийнято у Брюсселі. Чому?

Однозначної відповіді на це питання немає ні європейські політики, ні міжнародні оглядачі. Перші з них схильні вважати, що розширення ЄС стане серйозним стримуючим фактором для Росії, яка в буквальному значенні цього словосполучення вогнем і мечем завойовує в Україні нові території. Другі впевнені в необхідності посилити економіку Євросоюзу за рахунок сировинної бази нових учасників.

Але факт залишається фактом: заява Шалленберга прозвучала напередодні оприлюднення щорічної доповіді про стан Євросоюзу. До речі, головна доповідач – керівник Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн – раніше неодноразово висловлювалася на користь розширення західної політико-економічної освіти. Про “розширену Європу” днями заговорив і канцлер Німеччини Олаф Шольц, який наголосив, що поповнення в лавах Об’єднаної Європи стане для багатьох країн альтернативою “насильницькому укрупненню Росії”.

Втім, тут варто обмовитися. Той же Шольц кілька тижнів тому передбачав будь-які зміни до ЄС не раніше 2030 року. До того ж, які саме держави могли б претендувати на згадане членство, він уточнювати не став.

Так цього, в принципі, й не потрібно. “Практично у всіх на вустах перспективи інтеграції в ЄС краю Косова та Республіки Північна Македонія а також частини Боснії та Герцеговини, – сказала в коментарі для EURO-ATLANTIC UKRAINE французький політичний оглядач Марі П’юдеба. – Як і раніше, актуальне питання вступу до Євросоюзу хоча б частини України, виходить, що приклад Росії виявився заразливим. Правда, на відміну від Москви, об’єднана Європа розширюється виключно мирним шляхом”.

Наразі думка Києва, Пріштини, Скоп’є та Сараєва з цього питання не розголошується. Згідно з деякими даними, кожен із претендентів на членство в ЄС має власні умови свого вступу до структури.

Як би там не було, відповідне питання буде включене до теми дня засідання Європейської політичної спільноти. Захід заплановано на 5 жовтня поточного року у Мадриді.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *