Ще кілька років тому такі заяви виглядали абсурдними, та і зараз багато хто вважає подібну риторику намаганням маніпулювати західними партнерами. Давайте більш детально розберемось, чи може це відповідати дійсності?
На перший погляд здається, що НАТО і Російську Федерацію в плані обороноздатності не можна навіть порівнювати, а в плані здатності до нападу – і поготів, адже Росія вже досить сильно виснажена війною в Україні. Проте, перш ніж зробити висновок, треба розглянути факти, а не керуватися емоціями і бажаннями.
Як справи в Європі?
Попри впевненість європейців, що вони надійно захищені від східної агресії, факти свідчать про таке:
- Запаси військової техніки на натівських складах менші, ніж всі звикли вважати. Точна кількість невідома, це засекречена інформація. Але обмеження постачання військової допомоги Україні показало, що наявний запас був вичерпаний швидко, а поповнювати його не встигають.
- Європейські виробництва військової продукції переживають не кращі часи. Деяка частина з них закрилася, інші – знаходяться у простої без замовлень, і це стосується озброєння різних типів.
- В Європі є і законодавчі проблеми. По-перше, існують обмеження на виробництво практично всіх видів озброєння. Це стосується не лише бронетехніки і вибухівки, а й снарядів. Навіть для того, щоб прийняти рішення про розширення виробництва або передачі озброєння партнерам по блоку, існує безліч бюрократичних моментів, які розтягують процес на роки навіть за умов екстра потреби. Росія в цьому відношенні набагато мобільніша і швидша, а вирішальний фактор у війні – якраз час.
Тому непереможна армія блоку НАТО у порівнянні з російською дещо втрачає свою велич.
Тим часом Росія
Тут готувалися до війни завчасно, але, як виявилося, серйозно прорахувалися з її термінами. Попри це, підготовка до ще масштабніших дій триває небаченими темпами.
В Росії ми спостерігаємо наступне:
- Вже зараз в РФ виробляється дронів більше, ніж в Європі, і різниця становить сотню разів. Саме дрони наразі є основним засобом ведення сучасної війни.
- Підприємств, які займаються випуском військової техніки та озброєння, в Росії в рази більше, ніж в Європі, і всі вони працюють на повну потужність.
- Путін збільшив чисельність армії РФ до 1,3 млн осіб, як сумарно в арміях європейських країн НАТО. При цьому важливо зауважити, що мобілізаційний потенціал Росії набагато більший, ніж у Європи. До того ж, чим нижчий в країні рівень життя, тим легче там провести мобілізацію.
- Вже зараз оборонна промисловість РФ планує в найближчому майбутньому вийти на випуск снарядів кількістю 2 млн на рік і 200 танків на рік. Для порівняння – всі європейські країни не змогли налагодити випуск для України більше 600 тис снарядів.
Але найголовніше те, що російські військовослужбовці за останні два роки пройшли бойове згуртування, напрацювали систему управління підрозділами і боєм. В той самий час натівці – здебільшого теоретики, які систематично проводять навчання в невеликих масштабах (порівняно з масштабами війни в Україні).
Партнери, який не можна ігнорувати
До того ж Кремль має підтримку таких країн, як Північна Корея, де військова галузь є пріоритетною. Вона вже поставила Росії 1 млн снарядів. Також в цьому приймає участь Китай, і очевидно, що це партнерство тільки масштабуватиметься.
Все це разом вказало на помилку Путіна в його прорахунках. По наявним даним (які не підтверджено на 100%) він планував напад на одну з країн НАТО ще у 2019 році. Це мусив бути настільки блискавичний бліцкриг, що 5-ту статтю Колективної оборони НАТО не встигли б застосувати через обовʼязкову бюрократичну тяганину. До моменту, коли її впровадили б, все скінчилось. Однак, плани змінились на агресію щодо України. Проте треба усвідомили, що зміна плану – це не відмова від нього.
Вищесказане не означає, що “всепропало”. Аналіз поточної ситуації проводять постійно як країни НАТО, так і Росія. Все залежить від того, як далі обидві сторони поводяться з отриманими даними – відкладають їх на полицю чи одразу переходять до активних дій.
