Експерти визнають, що вибори 15 жовтня в Польщі надзвичайно важливі не лише для українців, але й для самих поляків. Такої інтриги, таких очікувань і надій на парламентарів не було з 1989 року.
З одного боку існує ймовірність того, що при владі залишиться провладна партія третій раз поспіль, чого в Польщі ще не було. Це призведе до поглиблення курсу, який дедалі більше викликає спротив в суспільстві. В той же час прихід до влади інших сил може кардинально змінити напрямок розвитку аж до виходу з ЄС.
Кого обирали
Такого ажіотажу і такої напруженої передвиборчої кампанії, як цього разу, Польща не бачила давно. Перед народом стоїть задача: обрати 450 депутатів в Сейм (в нижню палату парламенту) і 100 сенаторів у Сенат (верхня палата парламенту).
Ці персони будуть визначати загальні процеси і рух країни до 2027 року.
На політичній арені цього разу зійшлися реальні важковаговики, очолювані політичними брилами не лише польського, але й світового масштабу. Та давайте про все по порядку.
Хто на арені
Серед всіх претендентів на місце в парламенті Польщі варто виокремити таких персон:
- Ярослав Качинський – голова і співзасновник партії “Право і справедливість”. Вважається найвпливовішим політиком Польщі протягом останніх років, за що отримав прізвисько “Начальник”. Є братом-близнюком Президента Польщі Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі під Смоленськом у 2010 році.
- Дональд Туск – голова та співзасновник організації “Громадянська платформа”. Колишній голова Європейської ради.
- Рафал Тшасковський – мер Варшави, партія “Громадянська коаліція”. Приймає участь у виборах з 2005 року. Свого часу був кандидатом в Президенти.
- Матеуш Моравецький – премʼєр-міністр Польщі, партія “Право і справедливість”, як і Ярослав Качинський. Доречі, мати політика родом з сучасного Івано-Франківська.
- Збігнєв Зьобро – міністр юстиції, партія “Право і справедливість”. Був одним з найближчих співробітників Леха Качинського.
- Шимон Головня – людина шоу-бізнесу, колишній телеведучий. Партія “Третій шлях”. Раніше брав участь у президентських виборах.
- Славомір Менцен – наймолодший з вищезазначених осіб, йому 36 років. Відомий спірною заявою від імені провладної партії “Право і справедливість”: «Ми не хочемо євреїв, гомосексуалів, абортів, податків і Європейського Союзу».
Саме ці особи вважаються ключовими для виборів у парламент.
Протистояння титанів
Як зазначають політологи, найбільше протистояння відбулося між Дональдом Туском та Ярославом Качинським. Вони обидва більш-менш лояльні щодо України, але позиція Дональда Туска більш однозначна: ще перебуваючи на посаді голови Європейської ради він зазначав, що в Україні точиться війна, розвʼязана Росією, і її треба обкласти санкціями, що є дієвим методом протистояння.
Він неодноразово приїздив до України особисто і спілкувався з владою щодо спільної стратегії проти агресора. Саме він міг би стати тим, хто відновить би дружні стосунки між польською і українською верхівками, які похитнулися останнім часом.
Результати
В понеділок були відомі такі попередні результати:
- 51,1% – “Право і справедливість” (очільник – Ярослав Качинський);
- 27,9% – “Громадянська коаліція”;
- 13,5% – “Третій шлях”;
- 8,25% – “Лівиця”;
- 7,33% – “Конфедерація”.
Але не слід вважати, що тепер лідерство в парламенті обовʼязково буде за партією Качинського. Щоб сформувати більшість, інші 4 партії можуть утворити домовитися між собою і сумарно створити більшість.
Крім вибору парламентарів поляки відповідали на такі питання:
- ставлення до нелегальної міграції;
- ставлення до розпродажу держмайна;
- підвищення пенсійного віку.
До цього референдуму багато людей в суспільстві ставляться негативно, вважаючи його спекуляцією чинної влади.
