До саміту НАТО у Вільнюсі залишається все менше часу, а головне питання про членство України так і не вирішено. На початку червня Президент Зеленський повідомив, що не бачить сенсу в присутності на саміті, якщо не отримає чітких сигналів щодо можливості вступу України в альянс. І хоча рішення ще не прийнято, політики вже готують для Києва альтернативні варіанти гарантій безпеки, що не можна вважати позитивною ознакою.
Головна проблема
В ЗМІ головними противниками членства України в північноатлантичному блоці прийнято вважати Угорщину, однак реальна причина – внутрішні протиріччя в НАТО. Дійти спільного рішення не можуть більшість членів альянсу, а інші варіанти, які пропонують різні сторони, не влаштовують всіх.
Питання до владнання
Однак всім зрозуміло, що питання гарантій безпеки України так чи інакше стане основним у Вільнюсі. США активно готує формат підтримки, який буде аналогом членства в НАТО. Це так звана “ізраїльська модель”: країна не входить в НАТО, проте, отримує стабільно натівську допомогу.
До питання в апараті Байдена підійшли серйозно. Про це можна зрозуміти вже з того, що замість “рожевих” обіцянок в адміністрації Президента США одразу вказали: строки підтримки не будуть такі довготермінові, як у випадку Ізраїлю.
Чи є плюси?
Здавалося б, що такий розвиток подій – це відверто програшний сценарій. Проте, головним посилом РФ в підписанні такого документу було б наступне: Захід має намір допомагати Україні довго, роками. Такий хід забрав би у російських пропагандистів змогу розповсюджувати наратив про те, що скоро Європа і США “втомляться” від української теми і припинять підтримку Києва.
Ідея не вписується в очікування української влади, а її вміння тримати єдиний курс і наполягати на своєму поки що залишається безпрецедентним в історії останніх десятиліть. Тож до моменту “Х” залишилось менше пʼяти тижнів, коли світ зможе побачити, що переможе: впертість і цілеспрямованість чи поміркованість і обережність.
