Президент ухвалив закон, який детально прописує процедуру обрання Головного судді Конституційного Суду (КСУ). До 20 грудня проект закону був на розгляданні, а 20 на сайті ВР статус змінився, законопроект підписано. В чому ж проблема?
Як тепер буде процедура
Основні зміни стосуються ДГЕ – дорадчої групи експертів, тобто группи для відбору кандидатів на посаду Головного судді України. В законопроекті, який ухвалив Зеленський, до складу ДГУ входять:
- три експерти, яких призначають Президент, Верховна Рада і Зʼїзд Суддів;
- три незалежні експерти.
Співвідношення тих осіб, які знаходяться під безпосереднім впливом влади, і тих, які є незалежними, наразі 50:50.
Важливі критерії відбору
Відбір кандидатів відбувається у кілька послідовних етапів. Висновки по двом першим пунктам дають виключно незалежні експерти.
Члени ДГУ оцінюють кандидатів за такими критеріями:
- Високі моральні якості. Є два види оцінок – “відповідає” і “не відповідає”. Щоб пройти на наступний етап, треба отримати мінімум 4 оцінки “відповідає”.
- Професійна компетенція. Градація від “найбільше відповідає” до “не відповідає”.
- Експерти від ВР, Президента та Зʼїзду суддів дають оцінки з компетентності серед тих кандидатів, які пройшли попередній етап.
Тобто претендент може бути відсіяний не лише за недостатню професійну компетентність, а й за морально-етичні риси.
В чому проблема
Здається, процедура прозора і зрозуміла. Проте, закон викликав неабиякий шум. Чому ж?Проблема полягає в тому, що співвідношення незалежних і “залежних” експертів ДГУ складає саме 50:50. Це може викликати зсув балансу у бік зацікавленої української сторони. Венеціанська комісія – дорадчий орган Ради Європи з питань конституційного права – ще на етапі опрацювання законопроекту звернула увагу України на те, що перевага незалежних експертів хоча б на 1 персону може вирівняти ризиковане співвідношення і унеможливити політизований вплив. Сталося це після того, як громадянські активісти почали бити на сполох.
Проте рекомендації не змусили українську сторону переглянути законопроект, Президент ухвалив його. Але саме цей закон є важливим для членства в ЄС, щоб забезпечити зверхність права. Про це чудово відомо українській владі. Чим викликаний такий крок, поки що пояснити не вдається, але зрозуміло, що причини мусять бути надвагомі.
