Ще два роки тому ніхто і уявити не міг, наскільки сильно зміниться життя країни за кілька тижнів. Але війна триває вже понад 700 днів і невідомо, скільки ще триватиме. Проте, навіть в найжахливіших подіях завжди знайдеться щось неочікувано позитивне, якщо робити правильні висновки і вміти приймати своєчасні рішення. Давайте поглянемо на ситуацію критично і спробуємо підкреслити для себе саме такі моменти.
Українська нація існує
Основною тезою Путіна на початку 2022 року було те, що українців як нації ніколи не існувало. Асиміляція дійсно спостерігалася, особливо, у східних областях. Проте, напад став тим каталізатором, який викликав незворотні зміни в суспільній свідомості. Навіть ті, хто продовжує вживати російський контент або розмовляти мовою окупанта, більше не ідентифікують себе в одній оберемці з ворогом. Принаймі, в своїй переважній більшості. І те, що українська нація існує, вже не може заперечити ніхто. Крім східних сусідів, звісно.
Ми – кращі, ніж самі про себе думали
Останні десятиліття громадська думка була невтішною: українці самі себе вважали інертними, не здатними виборювати свої права і свободи. До початку повномасштабного вторгнення більшість вважала, що єдиною реакцією в подібній ситуації буде швидка капітуляція.
Час показав, що все точно навпаки: такої кількості добровольців, які стали з власної волі до лав армії, у світовій історії давно не було. Це довело, що суспільство більш одностайне і гідне, ніж саме себе вважало.
А якщо глянути тверезо?
Раніше всередині країни була дуже поширеною думка, ніби Україна досить відстала і пасе задніх в багатьох сферах життя. Люди, що отримали тимчасовий прихисток, на власному досвіді впевнились: це не відповідає дійсності. Якість освіти, інтернету, надання адміністративних послуг, сервісу персоналу, медицини часто не гірше, а іноді – краще, ніж в Європі. І якщо до звання найкращої країни світу Україні далеко, то задніх вона точно не пасе, якщо адекватно порівнювати багато сфер і галузей.
Наші люди всюди
Діти, які не могли дозволити собі вищу освіту в закордонних вузах, вступили туди на пільгових умовах. Дорослі, які боялися шукати роботу за кордоном, тепер спробували зробити це, і виявилось, що це цілком можливо. Після закінчення війни багато українців повернуться додому, хоч це будуть далеко не всі. Те, що наші громадяни втілюватимуть в своїй державі все краще, що побачили за роки війни в сусідніх країнах – невідворотньо. Стрімкі зміни в усіх сферах – ось те, що чекатиме на Україну в повоєнний період.
Відкриті семафори
Сполучення з Європою просто зараз переживає квантовий стрибок. За останні роки транспортне сполучення стало в рази кращим. Кількість прямих маршрутів з різними країнами зросла, і це стосується як автошляхів, так і залізниці. Зараз потягом можна легко дістатися до Польщі, Словаччини, Угорщини, Болгарії, Чехії, Румунії, Австрії. Укрзалізниця повідомила, що цього року напрямки закордонних рейсів ще буде розширено.
Крім того, Польща вже готується до будівництва в Україні масштабного платного автобану, який стане продовженням найдовшої польської магістралі, що входить в склад панʼєвропейського коридору. Тому дістатися будь-куди в Європі можна буде ще швидше і зручніше.
Споживаємо своє
На фоні війни в рази збільшилось споживання власного контенту: української музики, фільмів, роликів в Ютубі, підписок насвоїх блогерів. Це все означає, що змінюється культура, а гроші які українці платять за це, залишаються всередині країни і працюють на власну економіку, а не перетікають у гаманці східних сусідів.
Тут лише невеликий перелік того позитивного, що можна помітити за останні два роки. Звичайно, це все зовсім не відміняє тих жахів, що принесла з собою війна. Проте, однозначно одне: українці настільки круті, що вміють бачити добре і хороше попри все. Ви можете написати свої спостереження, а ми їх з радістю прочитаємо.
