Життя в Росії все більше нагадує роман-антиутопію. Ще одним кроком в цьому напрямку стало тестування системи соціального рейтингу. Що це таке і як з цим жити, читайте далі в статті.
Зразком для розробки стала система, яка діє в Китаї. Сервіс відслідковуватиме та зводиме разом такі дані про особу, як:
- наявність та кількість дітей;
- цивільний стан;
- кредитну історію;
- діяльність в соцмережах;
- активність у суспільній сфері;
- заняття спортом;
- наявність судимостей;
- джерела доходів;
- знання кількох мов;
- освіту та ін.
За результатами аналізу всіх параметрів людині буде присвоєно код, який і визначить її статус.
За образом та подобою
В Китаї така система працює з 2014 року. Здебільшого її використовують для заохочення або покарання громадян залежно від їх рейтинга.
Власники високого рейтингу мають такі переваги:
- доступ до кращих вишів або до більш престижних спеціальностей;
- можливість обійняти кращі посади тощо.
Люди з високим рейтингом мають привабливий статус в очах суспільства.
В той же час ті, чий рейтинг низький, не просто позбавлені всіх цих переваг, але ще стикаються і з наступним:
- заборона на подорожі;
- обмеження в отриманні кредитів;
- відмова від декотрих послуг і т.д.
З першого погляду, система не така вже й страшна. Можливо, навіть, когось вона заохочує до розвитку та позитивних змін в житті. Але при пильнішому розгляді в ній занадто помітні принципи, якими, наприклад, керувалися нацисти під час ІІ Світової війни, розділяючи людей за групами та категоріями. Оскільки російська влада давно демонструє подібну тенденцію в своїй політиці, яка поглиблюється дуже швидко, то дивуватися немає чому.
Хтось незадоволений?
У системи соціального рейтингу існує багато противників. Вони бʼють на сполох через те, що ця система має негативні наслідки, неприпустимі в сучасному суспільстві:
- використання в політичних цілях;
- порушення прав і свобод людини.
Однак, порушення прав людини як в РФ, так і в Китаї – не новина. В Піднебесній в найближчі роки систему збираються поглибити в таких сферах, як економіка, освіта, охорона здоровʼя та ін.
Цікаво, що подібні схеми описані у Оруелла в “1984” (творчість якого заборонена в Росії та Білорусі, як було і в СРСР), також щось подібне проілюстровано в одній серії відомого мультсеріалу “Сімпсони”.
Єдине, чим залишається втішати себе росіянам, це те, що вони живуть, як герої романів чи серіалів. А яких саме – питання друге.
